Антикліналь
АНТИКЛІНА́ЛЬ (від анти… і грец. κλινω — нахиляю) — елементарна складчаста форма залягання верств гірських порід. Антиклінальною називається складка, в якій падіння послідовно нагромаджених шарів спрямоване в різні боки від певної осьової площини (див. Рис.). Бічні частини складки називаються крилами, а внутр. частина, розташ. між виходами одного й того самого шару, — ядром складки. В антиклін. складках ядра залягають давніші породи, тоді як молодші породи складають склепінну частину та крила А. Лінія перетину осьової площини з поверхнею нашарування певного пласта називається шарніром складки. Шарніри поверхонь нашарування можуть бути горизонт., похилими або хвилеподібно вигнутими. Місце перегину одного крила в інше називається замком складки, у випадку А. говорять про периклінальне замикання складки. На геол. картах в антиклін. структурах виходи пластів замикаються в напрямку занурення складки. Просторова орієнтація А. визначається азимутом і кутом падіння осьової площини, крил та шарніру. За співвідношеннями цих параметрів антиклін. складки поділяють на відкриті, закриті, симетричні, асиметричні, ізоклінальні, брахіформні тощо. Ансамблі антиклін. і синклін. складок часто об’єднуються у більші складчасті структури — антиклінорії та синклінорії. Просторову параметризацію таких мегаструктур також визначають за допомогою елементів будови простих складок, які в сукупності характеризують дзеркало складчастості.
Рекомендована література
- див. Антиклінорій.