Антициклон
Визначення і загальна характеристика
АНТИЦИКЛО́Н (від анти… і циклон) — зона підвищеного тиску в атмосфері, атмосферний вихор діаметром від кількох сотень до кількох тисяч км. У Півн. півкулі переміщується за годинниковою стрілкою, у Півд. — проти неї. Ізобари в А. замкнені, макс. тиск у центрі до 1070–1080 гПа, горизонтал. баричний градієнт спрямований від центру А. до його периферії. А. має чотири стадії розвитку: початкову, молодості, макс. розвитку та старості. Тривалість кожної від кількох годин до кількох діб. Кожній стадії властиві своєрідна структура й певний характер погоди. У процесі розвитку А. перетворюється з низького рухомого на високе малорухоме утворення з вертикал. просторовою віссю. Тенденція до низхідного руху повітря в «тілі» А. спричинює виникнення інверсій температури і переважання малохмар. сухої погоди, улітку — жаркої, узимку — холодної. Переміщуються А. переважно з пн. Зх. на пд. Сх. із серед. швидк. 30–40 км/год. В Україні ймовірність виникнення зон високого тиску становить 40 %. Найчастіше А. переміщуються із Зх., особливо влітку й восени. На території України антициклонічна діяльність зумовлюється впливом Азорських А. та холодних аркт. повітр. мас. Атлант. повітр. маси, трансформуючись над Україною, набувають властивостей континентал. повітря помірних широт і спричиняють малохмар. суху погоду та інтенсивне підвищення температури. Узимку та навесні А. в Україні зумовлені проникненням на тер. країни арктич. повітряних мас і викликають різке похолодання. В окремі роки з А. в Україні повʼязані посухи, суховії, пилові бурі. Тривалість А. у середньому 30–66 годин; місц. А. тривають, як правило, близько доби. У середньому за рік над тер. України формується 35 А. Їх середня швидкість становить 35 км/год., тиск у центрі — 1026 гПа. А. менш рухливі, ніж циклони, тому атмосфер. тиск над тер. України в цілому підвищений.
Літ.: Броунов П. И. Поступательное движение циклонов и антициклонов в Европе // Зап. Рус. геогр. об-ва. 1888. Т. 12, № 1; Зубян Г. Д. Возникновение и развитие циклонов и антициклонов. Москва, 1949; Лоренц Э. Н. Природа и теория общей циркуляции атмосферы / Пер. с англ. Ленинград, 1989; Мединець В. І., Дубовицький О. М. Вплив атмосферних процесів на природну радіоактивність атмосфери // Метеорологія, кліматологія і гідрологія. 1995. Вип. 30; Корбан О. В. Радіолокаційний прогноз шквалів // Там само; Хохлов В. Н. Энергетический бюджет антициклонов в процессе их эволюции // Там само. 1999. Вып. 38.
В. І. Ромушкевич
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
