Антонеску Іон
АНТОНЕ́СКУ Іон (Antonescu Ion; 02. 06. 1882, м. Пітешті, Румунія — 01. 06. 1946) — військовий та політичний діяч Румунії, маршал. У березні 1907 брав участь у придушенні повстання селян у м. Ґалац. 1920 вів переговори у Варшаві щодо спільних дій Румунії та Польщі проти рад. Росії. 1933 — нач. рум. генштабу. У січні–березні 1938 — міністр нац. оборони. У листопаді 1938 за виступ на захист К. Кодряну зміщений з посади командувача 3-ю армією. 6 вересня 1940 став правителем Румунії. Сприяв введенню до Румунії нім. військ та укладенню 23 липня 1940 угоди з Троїстим союзом. У ході 2-ї світової війни намагався укласти мир із зх. країнами. 23 серпня 1944 за наказом короля Міхая І А. усунений від влади та заарештований. Страчений як військ. злочинець за присудом трибуналу Бухареста. У роки війни запровадив на окупов. румунами територіях концентрац. табори, в яких загинуло багато українців.
Рекомендована література
- Паклин Н. А. Крах диктатуры Антонеску // Новая и новейшая история. 1976. № 3;
- Левит И. Э. Крах политики агрессии диктатуры Антонеску (19. XI. 1942 — 23. III. 1944). Кишинев, 1983;
- Очерки политической истории Румынии: 1859–1944. Кишинев, 1985;
- G. Buzatu.Maresalul Antonescu in fata istoriei: In 2 vol. Iaşi, 1990;
- Antonescu: Maresalul Romaniei si razboaiele de reintregire. 2 ed. [Venetia], 1991;
- Писмаров В. Ещe преступник или уже национальный герой // Новое время. 1993. № 17;
- V. Fl. Dobrinescu, Gh. Nicolescu. Plata şi răsplata istoriei: Ion Antonescu, militar şi diplomat (1914– 1940). Iaşi, 1994;
- A. Hillgruber. Hitler, regele Carol şi mareşalul Antonescu. Relaţiile germano-române (1938–1944). Bucureşti, 1994.