Антоній (Фіалко)
АНТО́НІЙ (Фіалко Василь Іванович; 02. 10. 1946, с. Дулицьке Велико-Половец., нині Сквир. р-ну Київ. обл.) — церковний діяч УПЦ МП. Канд. богослов’я (1998). Нагородж. двома наперсними хрестами (1980, 1988), орденами Рівноапостол. Великого князя Володимира 3-го ступеня (1990) та преподоб. Нестора Літописця 1-го ступеня (1996). Закін. Воронез. інж.-буд. інститут (1973), Моск. духовну семінарію (1982) та академію (1987); навч. у Ленінгр. духов. семінарії (1975; не закін.). Працював інж., ст. інж. у буд. організаціях Києва (1964). Від 1976 — іподиякон єпископа Курського і Бєлгородського. Того ж року висвяч. у сан диякона і признач. дияконом Йоасафів. кафедр. собору Бєлгорода. 1977 — священик, настоятель Хресто-Воздвижен. церкви (м. Старий Оскол Бєлгород. обл.). У січні 1978 — перевед. у Михайлів. храм (Бєлгород). Від червня того ж року — клірик Вінн. єпархії Укр. екзархату. Від грудня 1978 — штат. священик Вінн. кафедр. собору Різдва Богородиці. 1979 прийняв чернецтво. Від квітня 1982 — ігумен, від листопада того ж року — настоятель Свято-Параскевин. храму (смт Калинівка Вінн. обл.); від вересня 1983 — настоятель Свято-Успен. храму (с-ще Жданове, нині в межах с. Осіївка Бершад. р-ну Вінн. обл.). Архімандрит УПЦ МП (від 1985). Секретар Хмельн. єпархіал. управління, благочинний 1-го округу Хмельн. єпархії і настоятель Хмельн. кафедр. собору Різдва Богородиці (від січня 1989). 1991–92 — клірик Харків. єпархії; благочинний настоятель Свято-Успен. храму (м. Золочів). Від 1992 — єпископ Хмельницький та Шепетівський Хмельн. єпархії, від 1999 — архієпископ.