ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Антоніни

АНТОНІ́НИ (до 2-ї пол. 18 ст. – Голодьки, або Холодки) – селище міського типу Красилівського району Хмельницької області. Знаходиться у пн. частині Волино-Поділ. височини (300 м над р. м.), на р. Ікопоть (притока р. Случ, бас. Дніпра), за 9 км від залізнич. станції Антоніни, за 26 км від райцентру та 76 км від обл. центру. Має автостанцію, зв’язок з великими містами через автобусні сполучення Шепетівка – Київ, Нетішин – Хмельницький, Теофіополь – Хмельницький. Пл. 3,9 км2. Насел. 2,9 тис. осіб (2000): українців – 98 %, проживають також поляки, росіяни, білоруси, євреї, угорці. Відоме з 2-ї пол. 14 ст. У різні роки с-ще належало магнатам Острозьким, Любомирським, Сангушкам (від 1753). Назване на честь Антоніни Сангушко (дружини І. Мальчевського) прибл. у 1769–70. У 1923–62 А. – центр Антонін. р-ну Кам’янець-Поділ. обл. Від 1957 – смт. Корисні копалини – торф, глина, мінерал. води. В А. – цукр. завод, ВАТ «Антонінське РТП» (ремонт транспорт. засобів), ВАСТ «Антонінське» (с.-г. об’єдн., де вивели чорно-рябу породу великої рогатої худоби), с.-г. ТОВ «Довіра», рибне госп-во (у 30-х рр. вивели антонін. породу дзеркал. коропа). У с-щі – заг.-осв., муз. шк., шк.-інтернат, ДЮСШ, лікарня, Будинок культури, Будинок творчості, 3 б-ки, дит. оздоров. табір, стадіон. Архіт. пам’ятка – комплекс споруд садиби (2-а пол. 18 ст.). Палац 1803 перебудовано – змінено парадний під’їзд, декоровано зовн. вигляд, збудовано б-ку, оранжерею, павільйон у китайському стилі. Вдруге палац та парк реконструйовано в кін. 19 ст., коли власником був Й. Потоцький. Палац не зберігся, від старої садиби залишилися манеж, будинок управителя, кілька будівель, де жили робітники маєтку, а також в’їзні брами до палацу та парку, альтанка і частина огорожі. Антонін. парк – пам’ятка (від 1972) садово-парк. мистецтва. Пл. 14,4 га. Статус заповідника – від 1960. Парк заклав на поч. 19 ст. ландшафт. архітектор Кайзер на березі р. Ікопоть. Нині на тер. парку 7 осн. алей з ялини європейської, туї західної, липи серцелистої, горобини звичайної, клена гостролистого, берези пухнастої, верби білої (плакучої). Другий ярус алей – пухироплідник калинолистий, сніжноягідник білий, вишня магалебська. У парку зростає 48 видів, форм і гібридів дерев та кущів. Особливий інтерес становлять модрина польська (занесена до Червоної книги України), сосна чорна, ялина колюча, бархат амурський, бук лісовий (пурпурнолистий), вільха чорна, горіхи атлантолистий та маньчжурський. 1990 розроблено проект реконструкції парку, після чого почали відновлювати цегляну огорожу навколо нього, доглядати зелені насадження. Уродженцем А. є Герой Радянського Союзу А. Леонтюк.

Н. В. Лукашук

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Антоніни / Н. В. Лукашук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-42974

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

1-й

Дата виходу друком тому:

2001

Дата останньої редакції статті:

2001

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Населені пункти

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

42974

Кількість переглядів цього року:

2

Схожі статті

Дубоссари
Населені пункти  | Том 8 | 2008
А. І. Шушківський
Іванівна
Населені пункти  | Том 11 | 2011
Р. С. Довгань, М. С. Божеску, І. Я. Поляк
Летичівська газета
Населені пункти  | Том 17 | 2016
С. І. Сербіна

Нагору