Антрацит

АНТРАЦИ́Т (грец. aάνϑρακίτις – вид вугілля) – найбільш вуглецемісткий (вуглецю 89 – 98 %) різновид викопного вугілля. Щільна порода сіро-чорного або чорного кольору з яскравим металоподіб. блиском. Найбільша для вугілля густина – 1,42–1,8 т/м³, низькі питомий електроопір та реакційна здатність до окислення, висока мікротвердість, підвищена стійкість до впливу агресив. середовищ та стійкість до стирання, пластич. деформацій. Не спікається. Показник заломлення 2,00 – 2,06. Є високоякіс. енергет. паливом. Горить тільки при сильному струмені повітря, без полум’я, практично без диму. Найвища питома теплота згорання сухого беззольного А. – 33,5– 35,2 МДж/кг, вихід летких речовин – у межах 1,5–9,0 %. Усереднений елементний склад орган. речовини у відсотках: вуглець – 89–98; кисень – до 1; водень – 2–3; азот – до 1. Розрізняють такі А.: газогенераторний, придат. для газогенератор. палива; ливарний (марка донец.) з розмірами шматків понад 100 мм; із природ. домішками графіту; термоантрацит – термічно стійкий, його одержують шляхом прожарювання особливих сортів у шахт. печах; для ливар. виробництва та виробництва електродів – термічний. Осн. запаси А. сконцентровані в Донецькому кам’яновугільному басейні. Його ресурси перевищують 10 млрд т, розвіданих запасів майже 7 млрд т. За найбільш знач. покладами та річним видобутком виділяють Центр. р-н Донбасу, Чистякове-Сніжнян., Алмазно-Мар’їн., Довжано-Ровеньків. та Селезнів. р-ни.

Літ.: Иванов Н. А. Химические испытания Донецких каменных углей антрацита // ГорЖ. 1862. № 11; Геолого-химическая карта Донецкого бассейна. Вып. 4. Х., 1936; Логвиненко Н. В. Ископаемые угли Украины. Х., 1953; Желдаков М. Е., Иванова Э. И. Справочник по качеству антрацитов Советского Союза. Москва, 1980; Литологические и петрофизические исследования отложений антрацитовых месторождений Донецкого бассейна // Литология и полез. ископаемые. 1987. № 4; Комплект карт метаморфизма углей Донецкого бассейна (поверхности палеозоя, срезов: –400, –1000, –1600, и структурных планов угольных пластов С61 и К5). Масштаб 1:500 000. К., 1991; Комплект карт мощности и строения угольных пластов среднего карбона Донецкого каменноугольного бассейна. Масштаб 1:500 000. К., 1991; Совершенствование техники и технологии обогащения антрацитов. К., 1994.

А. Я. Радзивілл

Рекомендована література

Иванов Н. А. Химические испытания Донецких каменных углей антрацита // ГорЖ. 1862. № 11;
Геолого-химическая карта Донецкого бассейна. Вып. 4. Х., 1936;
Логвиненко Н. В. Ископаемые угли Украины. Х., 1953;
Желдаков М. Е., Иванова Э. И. Справочник по качеству антрацитов Советского Союза. Москва, 1980;
Литологические и петрофизические исследования отложений антрацитовых месторождений Донецкого бассейна // Литология и полез. ископаемые. 1987. № 4;
Комплект карт метаморфизма углей Донецкого бассейна (поверхности палеозоя, срезов: –400, –1000, –1600, и структурных планов угольных пластов С61 и К5). Масштаб 1:500 000. К., 1991;
Комплект карт мощности и строения угольных пластов среднего карбона Донецкого каменноугольного бассейна. Масштаб 1:500 000. К., 1991;
Совершенствование техники и технологии обогащения антрацитов. К., 1994.