Анчаров Михайло Леонідович
АНЧАРО́В Михайло Леонідович (Анчаров Михаил Леонидович; 28. 03. 1923, Москва — 11. 07. 1990, там само) — російський драматург, кіно- і телесценарист, художник, перекладач. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Військ. інститут іноз. мов (1944), Моск. худож. інститут (1954) та Курси кіносценаристів при Літ. інституті (Москва). Романи А. «Теория невероятности» (1965) і «Этот синий апрель» (1967), повість «Золотой дождь» (1965), а також наук.-фантастична трилогія «Сода-солнце» (1965) становлять своєрідний цикл, об’єднаний гол. персонажами. Темі творчості та пов’язаній з нею широкій морально-етич. проблематиці присвятив романи «Самшитовый лес» (1981) і «Как птица Гаруда» (1984). У романтично піднесених творах відчутний вплив естет. принципів О. Довженка, якого А. вважав своїм учителем. У повісті «Голубая жилка Афродиты» (1966) звертається до образу О. Довженка. Усі твори А. опубл. у Москві. Окремі з них переклали Борис Тен, М. Якубенко.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Теорія неймовірності. Золотий дощ: Роман і повість. К., 1968; Драматична пісня. На тему Миколи Островського. К., 1971 (співавтор).