Аполлінер Ґійом

Визначення і загальна характеристика

АПОЛ­ЛІНЕ́Р Ґійом (Apollіnaire Guillaume; справж. — Костровицький Апол­лінарій; 26. 08. 1880, Рим — 09. 11. 1918, Париж) — французький поет, поляк із походже­н­ня. Освіту здобував у коледжах Монако і Канн. Від 1899 жив у Парижі. Під час 1-ї світової війни пішов добровольцем на фронт, був тяжко поранений. Осн. поет. зб. А. — «Alcoolf» («Алкоголі», 1913) і «Calligrammes» («Калі­грами», 1918; обидві — Париж). Творчість А. починалася на зламі століть у річищі неоромантич. поезії (цикл «Рейнські вірші» та ін.). Нового авангардист. спрямува­н­ня вона набуває у серед. 90-х рр. після зближе­н­ня з П. Пікас­со і кубізмом. Спершу це спроби пере­несе­н­ня в поезію техніки кубізму, з якої по­став симультанеїзм, роз­горта­н­ня в одній площі від­далених у часі й просторі, каузально не повʼязаних мотивів і образів. Поет. новаторство А. полягало перед­усім у звернен­ні до реального, предметно-чут­тєвого як самодо­стат. і до вираже­н­ня його «прямим словом» без символіч. проекцій і риторич. шат. Поет. образ виро­став із самих жит­тєвих феноменів, їхнього спонтан. плину та присутності в світі. Звідси — техніка поетич. монтажу, до якої широко вдавався А. Писав також прозу, але тільки окремі його повісті й оповіда­н­ня мають значну художню вартість. Створив пере­спів «Від­повідь запорожців турецькому султанові» за ві­домою памʼяткою давньої укр. літ-ри, яка, очевидно, була ві­дома в родині Костровицьких. Творчість А. мала гучний резонанс в європ. поезії і вплив на багатьох поетів, зокрема українських (М. Семенко, В. Поліщук, П. Тичина та ін.). Спроби пере­кладу творів А. в Україні починаються від 20-х рр. 20 ст.; мас­штабно, з високим рівнем адекватності від­творив її М. Лукаш — зб. «Поезії». (К., 1984). Окрім того, укр. пере­клади А. вміщено у збірках «Сузірʼя французької поезії» (К., 1978, т. 2) та «Світовий сонет». (К., 1983).

Літ.: N. I. Balachov. Apollinaire et les Zaporogues // Europe. 1966, Nov.– Dec. № 451–452; Лукаш М. Від Бокач­чо до Апол­лінера. К., 1979; Наливайко Д. Шляхами оновле­н­ня поезії // Апол­лінер Г. Поезії. К., 1984; Гординський С. Колір і ритми. К., 1997; Астафʼєв О. Зблизька і на від­стані. Ніжин, 1999.

Д. С. Наливайко

Завантажити статтю