Апофіти

АПОФІ́ТИ — антропофільні види місцевої флори. У сучас. ро­зумін­ні А. — дикоростучі види природ. флори, популяції яких цілком або частково адаптувалися до де­градованих екотопів. Термін «А.» уперше за­пропонував М. Ріклі (1903) для ви­значе­н­ня видів, занесених із природ. місцезро­стань до штучних. Види, що складають апофітну фракцію флори, за ступенем натуралізації в антропоген. екотопах поділяються на три групи: евапофіти (види, що від­дають пере­вагу антропоген. екотопам), геміапофіти (види, поширені як у природ., так і у де­град. екотопах), евентапофіти (не­стійкі або випадк. види, поширені пере­важно у природ. і лише інколи ростуть на транс­формов. місцезро­ста­н­нях). А. — піонери транс­формов. ділянок території. Вони беруть участь у їх закріплен­ні, створюють перед-умови для природ. рослин. покриву. Деякі види А. — злісні бурʼяни: лобода біла, осот польовий, пирій повзучий та ін. На території України налічують бл. 500 видів А.

Завантажити статтю