Арборе-Раллі Замфір
А́РБОРЕ-РА́ЛЛІ Замфір (Arbore-Ralli Zamfir; 14(26). 11. 1848, Чернівці — 05. 06. 1933, Бухарест) — румунський публіцист та письменник. Навч. у Військ. медико-хірург. академії в С.-Петербурзі, з якої був виключений за участь у студент. народницькому русі й ув’язн. у Петропавлов. фортецю (1869), а потім засланий у Красноярськ, звідки втік до Швейцарії (1871). Від 1879 жив у Румунії (Яси, Бухарест). Осн. твори А.-Р. — книги спогадів: «Temniţă şi exil» («Тюрма та заслання», 1894), «оn exil» («У засланні», 1896), обидві видано в м. Крайова (Румунія); «în temniţele ruseşti» («У російських в’язницях», Бухарест, 1923). Один із перших популяризаторів творчості Т. Шевченка в Румунії. 1916 видав у Бухаресті кн. «Ucraina si România» («Україна та Румунія»), де на тлі істор. стосунків укр. та румун. народів розглянув, зокрема, творчість Т. Шевченка й надрукував його «Заповіт» у власному перекл. («Porunca»). На відміну від першого (прозового) перекл. «Заповіту» румун. мовою (1894, К. Доброджану-Геря), у перекл. А.-Р. збережено поет. форму оригіналу. У 1931 виступав перед робітниками Бухареста з лекціями про Т. Шевченка та його боротьбу проти царату. Деякий час (70-і рр. 19 ст.) підтримував дружні зв’язки з М. Драгомановим та Ф. Вовком. Брав участь у пересиланні в Росію виданого Ф. Вовком у Женеві (1878) «Кобзаря». Написав статтю про П. Могилу та його зв’язки з Молдовою (1899).
Рекомендована література
- Корбу Х. Замфир Арборе — пропагандист идей социализма // Днестр. 1959. № 3;
- Молдавско-русско-украинские литературные связи нач. ХХ в. Кишинев, 1982;
- G. Tulbure. Zamfir Ralli-Arbore: activitatea revoluţionară љi concepţiіle social-politice. Chişinău, 1983;
- Дун О. З. Невідомий російський переклад «Вічного революціонера» // Укр. літературознавство. Л., 1990. Вип. 54.