Аристов Федір Федорович

А́РИСТОВ Федір Федорович (Аристов Фёдор Фёдорович; 14(26). 10. 1888, Варнавіно, нині смт Нижегород. обл., РФ – 05. 11. 1932, Москва) – російський літературознавець, сходознавець, етнограф, перекладач. Премія ім. О. Шахматова РАН (1918). Учасник 1-ї світової війни. Закін. істор.-філол. факультет Моск. університету та екон. відділ. Моск. комерц. інституту (1912), Олександрів. військ. училище (1915). Був одним із засн. і головою (1908) студент. товариства «Славия», секретарем всеслов’ян. товариства з однойм. назвою. 1908 редагував ж. «Славянский путешественник», 1909– 13 – співроб. г. «Прикарпатська Русь» у Львові, від 1913 – ж. «Русский архив». Згодом на професор. викладацькій роботі: у Тифліс. університеті (1918–20), у Феодосії (1920–22), у Москві (1922–32, Моск. університет, Інститут сходознавства, Інститут журналістики та ін.). У 20– 30-х рр. зазнав переслідувань. Досліджував культуру та літературу Захід. та Закарп. України. Опрацьовував творчість галиц. та закарп. «москвофілів» 19 ст., що писали «язичієм». Підтримував зв’язки з письменниками В. Залозецьким, Д. Вергуном, М. Глушкевичем, О. Полянським та ін. Із задуманої 3-томної праці «Карпато-русские писатели» вийшов тільки 1-й т. (Москва, 1916), до якого, крім біографій Д. Зубрицького, А. Петрушевича, Я. Головацького, О. Духновича, А. Добрянського-Сачурова та ін., увійшов істор. нарис «Галицкая, Угорская и Буковинская Русь». У Москві створив Карпаторуський музей (1907–18, більше 100 тис. експонатів) і започаткував «Библиотеку карпаторусских писателей» (видання припинено 1916). А. – один із тих рос. учених, які шукали й обґрунтовували інтереси Росії в укр. Карпатах.

Пр.: Галицко-русские писатели. Москва, 1911; Русский национальный вопрос в Закавказье. Тифлис, 1918; Русское религиозное и национальное самосознание. Тифлис, 1918; Библиография П. К. Козлова // Землеведение. 1930. Вып. 1–2; В. К. Арсеньев-Уссурийский // Там само. 1930. Вып. 3–4.

Літ.: Федор П. Ф. Ф. Аристов (К 25-летию его науч.-лит. деятельности). Уж., 1930; Аристова Т. Ф., Ваврик В. Р. Ф. Ф. Аристов. 1888–1932 // Краткие сообщения Ин-та славяноведения. 1959. Вып. 27; Гайзер Ф. Актуальные проблемы славяноведения и карпатоведения в исследованиях проф. Ф. Ф. Аристова и его дочери Т. Ф. Аристовой // Чехословацкая русистика. Прага, 1989. Т. 34, вып. 4.

О. В. Мишанич

Основні праці

Галицко-русские писатели. Москва, 1911; Русский национальный вопрос в Закавказье. Тифлис, 1918; Русское религиозное и национальное самосознание. Тифлис, 1918; Библиография П. К. Козлова // Землеведение. 1930. Вып. 1–2; В. К. Арсеньев-Уссурийский // Там само. 1930. Вып. 3–4.

Рекомендована література

Федор П. Ф. Ф. Аристов (К 25-летию его науч.-лит. деятельности). Уж., 1930;
Аристова Т. Ф., Ваврик В. Р. Ф. Ф. Аристов. 1888–1932 // Краткие сообщения Ин-та славяноведения. 1959. Вып. 27;
Гайзер Ф. Актуальные проблемы славяноведения и карпатоведения в исследованиях проф. Ф. Ф. Аристова и его дочери Т. Ф. Аристовой // Чехословацкая русистика. Прага, 1989. Т. 34, вып. 4.