Аркадьєв Аркадій Іванович
АРКА́ДЬЄВ Аркадій Іванович (справж. — Кудерко; 07(20). 02. 1907, Одеса — 30. 06. 1993, Львів) — актор і режисер. Народний артист СРСР (1977). Сталінcька премія (1952). Закін. Одес. муз.-драм. інститут (1927, курс Л. Лазарева). Працював у рай. драм. (1924–27) та рос. драм. театрі ім. А. Іванова (1927–32, обидва — в Одесі), Дніпроп. рос. драм. театрі ім. М. Горького (1932–35). У Рос. драм. театрі рад. армії (до 1944 — у Києві, до 1954 — в Одесі, до 1991 — у Львові). А.-актора називали «лідером вистави». Мав гостре відчуття істор. часу. Як реж. у межах заг. вирішення вистави заохочував акторів до власних тлумачень образу, цінував творчу індивідуальність виконавців та автора, глибоко розумів актор. задум. Отримав срібну медаль ім. О. Попова (1973) за вистави на військ.-патріот. тему («Син Рибакова» В. Гусєва, «Лейтенанти» А. Пінчука, «Однополчани» Г. Семенка, «Спадщина» А. Софронова).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- у театрі — Юліус Фучік («Прага залишається моєю» Ю. Буряківського), Луконін, Глоба («Хлопець із нашого міста», «Російські люди» К. Симонова), Мотильков, Рибаков («Слава», «Син Рибакова» В. Гусєва), Пеклеванов («Бронепоїзд 14–69» Вс. Іванова), Борейко («Порт-Артур» І. Попова за А. Степановим, власна постановка); у кіно — Никифоров, боцман, Нептун («У далекому плаванні», 1945), Колаченко («Голубі дороги», 1947; обидва — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Книшов («Російський ліс», 1964), Родзянко («Агонія», 1981; обидва — кіностудія «Мосфільм»). Вистави: «Пісня про чорноморців» Б. Лавреньова (1954), «Кряжеви» В. Лаврентьєва (1955).
Рекомендована література
- Веселка С. Щедрість: [А. І. Аркадьєв] // УТ. 1970. № 3;
- Михайлов Э. Чувство времени // Красная звезда. 1978, 15 июля;
- Ильин Э. Сражение, которое надо выиграть // Сов. культура. 1980, 21 окт.
Завантажити статтю
Людина 
