Аркушенко Володимир Прокопович

Визначення і загальна характеристика

АРКУШЕ́НКО Володимир Прокопович (16. 05. 1925, м. Первомайськ, нині Микол. обл. — 07. 05. 1977, Львів) — актор. Народний артист УРСР (1969). Закін. Київ. ін­ститут театр. мистецтва (1950). Працював в Одес. театрі ім. Ленін. комсомолу (1944–46, з пере­рвою), Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької (1950–77). Гол. прикметою артистич. особи А. була свіжість, природність створе­н­ня образів, для кожного з яких актор мав невичерп. арсенал худож. деталей і властивий спосіб вислову. У суто комедій. образах і ситуаціях А. шукав і знаходив барви драматичні. Багато й успішно працював на естраді, викладав у студії при театрі.

Ролі: у театрі — Терешко («Суєта» І. Карпенка-Карого), Стецько («Свата­н­ня на Гончарівці» Г. Квітки-Основʼяненка), Некований («Пора жовтого листя» М. Зарудного), Блазень («Король Лір» В. Шек­спіра), Власник («Борислав сміється» за І. Франком), Куць («Лісова пісня» Лесі Українки), Книш («Тарас Бульба» за М. Гоголем), Неплюй («Невольник» М. Кропивницького), Дмитро («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці…» М. Старицького), Ґатинь і Дидзис («Вій, вітерець!» Я. Райніса), Бен Акіба («Уріель Акоста» К. Гуцкова), Гроза («Сторінка щоден­ника» О. Корнійчука), Терешко Колобок («Трибунал» А. Мака­йонка); у кіно — Малоштан («Кінець Чирви-Козиря», 1957), лейтенант Зубар («Іван­на», 1959), поліцейський («Вершники», 1967), усі — Київ. кіностудія худож. фільмів.

Літ.: Брилинський Ю. Світло таланту // Жовтень. 1985. № 6; Веселка С. Форценізація // КіЖ. 1995, 27 груд.

О. Р. Паламарчук

Завантажити статтю