АРМAШЕ́ВСЬКИЙ Петро Якович (01(13). 01. 1851, с. Людкове Новозибків. пов. Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ — 22. 05. 1919, Київ) — геолог. Доктор мінералогії і гео­гнозії (1903). Племін­ник укр. історика О. Лазаревського. Член Ради укр. геол. компаній, чл. Київ. товариства дослідників природи, чл. Франц. мінералог. товариства. Закін. Київський університет (1872), де працював у мінералог. кабінеті (1873). У 1883 — магістр мінералогії і геології, доцент (1884), екс­траординар. (1886), ординар. і засл. професор каф. геології і гео­гнозії, кер. каф. мінералогії і петро­графії (1885–1916), засн. наук. школи, до якої належали проф. В. Лучицький і О. Дубʼянський. Досліджував геол. будову Придні­провʼя, був знавцем нашарувань, на яких роз­міщений Київ. А. — чл. комісій з питань артезіан. водопо­стача­н­ня Києва і запобіга­н­ня зсувам нагір. його частин уздовж берега Дні­пра. До більшов. пере­вороту 1917 — по­стійний голова думської комісії з цих питань. А. роз­робив для Києва мережу артезіан. колодязів, яка давала змогу замінити дні­пров. воду артезіанською. Роз­робив, за­провадив і здійснював по­стійне ін­спектува­н­ня системи штолень, що забезпечили припине­н­ня зсувів на Володимирській гірці та в ін. місцях Києва. Зробив геол. зйомку 46-го аркуша 10-верст. геол. карти (Полтaвa–Хaрків–Обоянь), зa­пропонувaв делювіaльну гіпотезу походже­н­ня лесу, зaклaв основи петрогр. досліджень осaдових від­клaдів. Склав геол. карту Чернігівщини, проводив геол. дослідже­н­ня на Київщині, Полтавщині та в інших регіонах України у звʼязку з укла­да­н­ням геогр. карти Рос. імперії. Встановив палеозой. від­клади на Волині. Засн. і перший дир. Вищих жін. курсів у Києві (1878). У 1910–11 — чл. клубу «Рус­ских националистов», які проголошували боротьбу проти «украинских и еврейских козней», і один із організаторів газети правої орієнтації «Киев». Як прихильника монархізму 14 травня 1919 заaрештовано Київ. губ. ЧК і роз­стріляно.