Арсанукаєв Шайхі Абдулмуслімович

АРСАНУКА́ЄВ Шайхі Абдулмуслімович (15. 08. 1930, с. Дишне-Ведено, Чечен. Респ., РФ — 13. 03. 2012, м. Грозний, РФ) — чеченський поет і перекладач. Нар. поет. Заслужений працівник культури республіки. Член СП Чечні (1970). Закін. Чечено-Інгуський пед. інститут у Грозному (1968). Працював у пресі. 1986–97 — голова правління СП Чечні. Перша поет. зб. «Ранок у горах» вийшла 1965. У наступні роки видав у Грозному книги віршів і поем рідною і рос. мовами «Джерело любові» (1967), «Іскринка вогню» (1969), «В дорозі» (1970), «Вірші» (1971), «Блакитні дороги» (1973), «Закон висоти» (1975), «Вірність» (1976), «Вершини» (1977), «Новий день» (1980), «Подолання» (1989), «Пісні гір» (1991). А. також автор великих істор. поем «Галявина любові», «Ханкала», «Ших, син Ушарми», «Меч Тимура» та роману у віршах «Лінії долі». Творчість А. пронизує щире почуття любові до рідної землі, до її великого духом народу. Як гуманіст підносив самоцінність люд. особистості, осмислював драм. перипетії минулого й сьогодення. Його твори вміщено в хрестоматії та підручниках із чечен. літ-ри. Переклав окремі поезії Т. Шевченка, С. Руданського, Лесі Українки, В. Сосюри, І. Драча, Ф. Гаріна, М. Тарновського, М. Братана, Л. Куліша, В. Шевченка та ін. Його перекл. «Заповіту» ввійшов до антології «Тарас Шевченко. “Заповіт” мовами народів світу» (К., 1989), перекл. вірша «Любіть Україну» В. Сосюри — до аналог. антології (К., 1998). Приїжджав в Україну. Учасник Тижнів чечено-інгуської літ-ри на Полтавщині (1972) та Херсонщині (1977). Низку творів А. переклали В. Гужва, В. Мирний та М. Тарновський.

Завантажити статтю