Арсенал

Визначення і загальна характеристика

«АРСЕНА́Л» — державне оптико-електрон­не під­приємство точного приладобудува­н­ня. Роз­таш. в Києві. Одне з провід. під­приємств України, має багату історію. На поч. 18 ст. на тер. Печерська в Києві споруджено фортецю, у дворах Печер. та Вознесен. монастирів роз­містилися будівлі для зберіга­н­ня артилер. майна. Тут почали будувати і двори-майстерні, де виготовляли фортечні, облогові та польові гармати, а також боє­припаси до них. У 1706–07 сюди із Сибіру й Тули до­ставляли мідь, олово, залізо для виготовле­н­ня гармат і гаубиць. Вагому частку озброєнь рос. армії забезпечували київ. зброярі. 1750 імператриця Єлизавета Петрівна під­писала указ про спорудже­н­ня в Києві великого «магазейна» (арсеналу) фортеч. типу. 1764 ви­дано «Положение об арсенальной команде». Ця дата вважається роком заснува­н­ня Київ. «А.». Його перша назва — «Київська арсенальна команда», а від 1911 після кількох змін — «Київський арсенал». До 1-ї світової війни завод прирівнювався до стро­йової артилер. бригади. Нач. «А.», як правило, був артилер. генерал, усі керівні чини — офіцери; панувала армій. дисципліна. Гол. виробництво — виготовле­н­ня і ремонт різних видів військ. спорядже­н­ня, гармат, холод. зброї. Арсенальці були чудовими майстрами: вони одержували нагороди на пром.- худож. ви­ставках у Москві (1882), Ниж. Новгороді (1886), на Всесвіт. ви­ставці в Парижі (1890). У часи нац.-визв. змагань (1918) робітники «А.», під­бурені більшовиками, які мали тут міцний осередок, ви­ступали проти ЦР; це пов­ста­н­ня арсенальців було міфологізоване в рад. історіо­графії та компарт. пропаганді. Після встановле­н­ня рад. влади на «А.» у 20-х рр. почали виготовляти лемехи для борін, вози, сокири, замки та ін. с.-г. інвентар; 1923 завод нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора. У 30–40-х рр. «А.» випускав мирну продукцію — устаткува­н­ня для млинів та цукр. заводів, токарно-гвинторізальні вер­стати, текс­тильні машини, потужні вальцеві стани, але під час 2-ї світової війни швидко повернувся до виробництва артилер. зброї. 1941 завод було еваку­йовано в м. Воткінськ (Удмуртія, РФ), з перших днів, по­ставивши вер­стати у необладнаних приміще­н­нях, робітники виготовляли снаряди. Багато арсенальців воювали на фронті, семеро стали Героями Рад. Союзу: М. Внуков, А. Довгополий, М. Кондратович, Л. Павличенко, В. Ульянов, Б. Хлуд, М. Целак, а М. Бондаренко — двічі Героєм. Після визволе­н­ня Києва 1943 на тер. «А.» роз­ташувалася ремонтно-від­новлюв. частина 1-го Укр. фронту з ремонту танків. Багато фахівців повернулося з евакуації. Почалася рекон­струкція заводу, спеціалізацією якого стало оптичне виробництво. Від 1947 почато виробництво фото­апаратів «Київ», обʼєктивів, нівелірів, квадрантів, від 50-х рр. — роботи з проектува­н­ня і виробництва прицільних систем ракетних, ракетно-косміч. комплексів та авіації. «А.» пере­творюється на одне з найбільших під­приємств роз­галуж. системи заг.-союз. ВПК. Жоден старт ракет, косміч. кораблів, зокрема й політ Ю. Гагаріна, не від­бувся без викори­ста­н­ня апаратури заводу «А.» та участі його фахівців. У на­ступні роки на «А.» роз­робляли та виготовляли інфрачервоні головки самонаведе­н­ня для ракет ближньої дії, швидкодіючі гірокомпаси, лазерні гірометри, точні лазерні автомат. гоніометри, устаткува­н­ня для центру під­готовки космонавтів; нашоломні системи ціле­вказа­н­ня. З-д також виробляв апаратуру для ВМФ, зокрема системи націлюва­н­ня балістич. ракет під­вод. базува­н­ня. Назва під­приємства змінювалася не раз, але завжди в ній залишалося слово «арсенал». 1964 завод нагородж. орденом Леніна, 1971 — орденом Жовтневої революції. З його стін ви­йшло чимало ві­домих інж., науковців, держ. діячів; 7 осіб стали Героями Соц. Праці, 2074 арсенальці нагородж. держ. орденами та медалями. Нині держ. під­приємство завод «Арсенал» поряд зі спецтехнікою випускає банків. і мед. техніку, фото­апарати й фотообʼєктиви, газ. прилади й лічильники та ін. 60 % продукції екс­портується до країн сх. та зх. зарубіж­жя. Серед кер. під­приємства вирізнявся С. Гусовський (1966–83). Від 1993 «А.» очолює В. Лежнєв. Соц. сфера: Будинок культури, стадіон, мед.-сан. частина, бази від­починку на Десні та Дні­прі, 2 дит. садки, музейно-ви­ставк. центр, чол., жін. і 2 сімейні гуртожитки, 38 житл. будинків.

Літ.: Третьяков Г. И. Завод славных традиций и великих дел // Киевские машиностроители. К., 1948; 200 років київському заводу «Арсенал» імені В. І. Леніна. К., 1964; Ильницкий И. И. «Арсенал» и арсенальцы: Худож.-докум. повесть. К., 1982; Белан В. Ю. Знамя вос­стания над «Арсеналом». К., 1987; Арсенал: Фотоальбом. К., 1988.

Г. Ф. Позняк

Завантажити статтю