Акимов Микола Павлович

Визначення і загальна характеристика

АКИ́МОВ Микола Па­влович (03(16). 04. 1901, Харків — 06. 09. 1968, Москва, похов. у Ленін­граді, нині С.-Петербург) — режисер, художник. Народний артист СРСР (1960), проф. Ленінгр. театр. ін­ституту (від 1960). Навч. живопису в Петро­граді під керівництвом М. Добужинського, О. Яковлєва, В. Шухаєва. Ви­ставляв свої роботи на 1-й Всеукр. худож. ви­ставці живопису, графіки, скульптури профес. і самодіял. художників та дит. творчості (Харків, 1919). Брав участь в оформлен­ні театраліз. свят на май­данах Харкова (1919). Викладав малюнок на Вищих курсах політосвіт. працівників (Харків, 1920–22). У театрі дебютував як художник костюмів до ви­став харків. «Театру казки» («По­двиги Геркулеса» Р. Побідимського, псевд. О. Білецького, 1921, «Снігуронька» О. Островського, 1922) та художник ви­став «Алінур» В. Меєрхольда і Ю. Бонді за участю М. Кос­совського (1922), «Зоряний хлопчик» за О. Вайльдом (1922). Від 1922 — реж. і художник театрів Москви й Ленін­града. Худож. керівник Ленінгр. театру комедії (1935–49, 1955–68). У 1951–55 очолював Театр Ленради. Серед оформл. ви­став: «Брехня» О. Афіногенова (1933), «Загибель ескадри» О. Корнійчука (1935), «Соломʼяний капелюшок» Е. Лабіша (1936), «Фронт» О. Корнійчука (1943), «Весна в Москві» В. Гусєва (1953). Ви­ступав як художник кіно, працював у галузі станк. живопису, плаката, графіки: плакат до ви­стави пʼєси «Диктатура» І. Микитенка (1930), порт­рети Ю. Лаврова (1929, 1968) і А. Гріншпуна (1968), українських колгоспників (1930, 1931).

Тв.: Театральное наследие: В 2 кн. Ленин­град, 1978.

Літ.: Эткинд М. Н. П. Акимов-художник. Ленин­град, 1960; Театральный плакат Н. Акимова: Альбом. Москва, 1963; Бернацька Р. П., Бурмистренко С. Л. 50 років українського драматичного театру (хроніка 1935– 1941 рр.) // Театр. культура. 1967. Вип. 4; Сахновський-Панкєєв В. О. На братній сцені. К., 1972; Эткинд М. Николай Акимов. Сцено­графия. Графика. Москва, 1980.

В. Ф. Калашников

Завантажити статтю