Активність соціальна
АКТИ́ВНІСТЬ СОЦІА́ЛЬНА — характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), яка фіксує свідому спрямованість його діяльності й поведінки на зміну соціального середовища, умов, інститутів відповідно до потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію наявного стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні актуальних соціальних завдань, взаємодія з іншими соціальними суб’єктами. Через А. с. реалізуються діяльнісні потенції суб’єкта, його культура, вміння, знання, потреби, інтереси, прагнення, врахування потреб суспільства. Форми індивід., груп. та масової діяльності й поведінки людей найрізноманітніші, тому А. с. відзначається, по суті, нескінченністю конкрет. проявів. Осн. різновиди А. с.: профес.-трудова, громад.-політ., морал., управлін., дозвільна, вербальна. Вона може характеризуватися як творчий, продуктив. чи нетворчий, репродуктив. процес і мати різне сусп. спрямування та значення. Так, у рад. суспільстві А. с. розглядалася в контексті здійснення парт. настанов. У демократ. суспільствах А. с. пов’язана з особистим вибором громадянина. Зростання А. с. може забезпечуватися шляхом стимулювання діяльності та поведінки людей, їхніх груп і розширення меж для соц. взаємодії і творчості. Зокрема особл. формою вияву А. с., що постійно потребує стимулів, є праця, ефективністю та результативністю якої на кожному робочому місці, по суті, визначається заг. рівень продуктивності праці в суспільстві. У соціології поняття «А. с.» — фундам. категорія, якою послуговуються для розроблення й висвітлення багатьох проблем соц. діяльності та поведінки людей, соц. груп, інститутів, суспільства.
Рекомендована література
- Тихонович В. А. Социальная активность — показатель культуры личности // Культура жизни личности. К., 1988;
- Панок В. Г. Проблемы исследования социальной активности личности // Проблемы философии. К., 1990. Вып. 84;
- Соціалізація особистості: Міжкаф. зб. наук. ст. К., 1998;
- Панков В. Г., Привалов Ю. А. Социальная активность личности старшеклассника. К., 1999.
Завантажити статтю
