Акуленко Валерій Вікторович
Визначення і загальна характеристика
АКУ́ЛЕНКО Валерій Вікторович (29. 07. 1925, Харків — 20. 07. 2007, Київ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1973), професор (1974). Член-кореспондент НАНУ (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закін. Харків. університет (1948) і Харків. пед. інститут іноз. мов (1948). Працював у Харків. інж.-екон. інституті (1948–55); 1955–63 — завідувач кафедри англ. мови, 1963–81 — завідувач кафедри заг. та приклад. мовознавства Харків. університету. 1977–79 — радник міністра освіти Куби та дир. Гаван. філії Інституту російської мови. Від 1981 — завідувач кафедри іноз. мов АН УРСР, від 1990 — керівник Центру наук. дослідж. та викладання іноз. мов АН УРСР; від 1998 — також ректор Київ. інституту перекладачів. Наукові дослідження — заг. та типолого-зіставне мовознавство, функціон. лінгвістика, германістика, славістика, мовні контакти. Розробив концепцію інтерлінгвіст. відповідностей у мовах світу, насамперед у мовах амер.-європ. ареалу. В 1975–91 — постійний представник СРСР у термінолог. комітеті Міжнар. стандартизац. організації (ISO ТС–37).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Англо-русский и русско-английский словарь «ложных друзей переводчика». Москва, 1969 (співавтор); О преодолении языкового барьера // Будущее науки. Москва, 1970. Вып. 4; Вопросы интернационализации словарного состава языка. Х., 1972; Breve introductión histуrica a la lingüística. Havana, 1979; Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Х., 1980 (відп. ред. та співавт.); Категория количества в современных европейских языках. К., 1990 (відп. ред. та cпівавт.); Українська мова в європейському контексті // Мовознавство. 1998. № 2/3.
Завантажити статтю
Людина 
