Акцесорні мінерали

АКЦЕ́СОРНІ МІНЕРА́ЛИ (від лат. accessorius — привхідний) — мінерали, що становлять кількісно не­значну (пере­важно до 1 % обʼєму) частину гірських порід і не впливають на їх номенклатуру. До А. м. належать циркон, апатит, монацит, ортит, сфен, магнетит, ільменіт та ін. Спочатку їх вважали випадковими. Пізніше встановлено, що А. м. — закономірна складова частина гір. порід, до складу яких входять хім. елементи, що не роз­сіюються в ґратках гол. мінералів, а вже при не­значній кількості стають насичувал. компонентами. Ви­вче­н­ня А. м. має велике значе­н­ня для вікового зі­ставле­н­ня гір. порід, установле­н­ня генет. звʼязку зрудені­н­ня з різними типами порід та їх потенц. рудоносності. Асоціації алоген­них А. м. широко використовуються при ви­значен­ні джерел зносу і живильних провінцій, для кореляції «німих» осадових товщ, особливостей осадової диференціації речовини і фіз.-геогр. умов (клімату, рельєфу) за часів осадона­громадже­н­ня. Аутиген­ні А. м. часто є індикаторами фаціальних умов осадона­громадже­н­ня.

Завантажити статтю