Алампієв Петро Мартинович
АЛА́МПІЄВ Петро Мартинович (15. 01. 1900, с. Іванівка Харків. губ., нині Вовчан. р-ну Харків. обл. — 06. 07. 1991, Москва) — економгеограф, письменник. Член літ. організації «Плуг» і СПУ. Доктор економічних наук (1956), професор (1956). Заслужений діяч науки РРФСР (1970). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Вовчан. вчител. семінарію, Бєлгород. ІНО (1922) та Центр. інститут організаторів нар. освіти (1924). Працював учителем (1924–28) в Україні та Росії — в Сергієвім Посаді; 1928–31 — доцент Комуніст. університету в Ленінграді; 1932–37 — доцент Комуніст. університету трудящих Сходу; 1937–41 — доцент Моск. університету; 1945–50 — на каф. політ. та військ. географії Військ.-політ. академії ім. Леніна; 1950–56 — завідувач відділу Інституту географії АН СРСР; від 1956 — зав. сектору Інституту економіки світ. соціаліст. системи АН СРСР, потім — провідний науковий співробітник Автор низки метод. посібників. Наукові дослідження у галузі екон. географії, екон. районування СРСР, екон. географії Казахстану, міжнар. соціаліст. розподілу праці, соціаліст. інтеграції та економіки світ. соціаліст. системи. Перше оповідання «На тормозі» надрук. у зб. «Люди» (1926). Автор зб. оповідань для дітей «Як хлопці бога шукали» (Х., 1927).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теоретические вопросы экономического районирования. Москва, 1962 (співавтор); Географические проблемы развития крупных экономических районов СССР. Москва, 1964 (співавтор); Проблемы развития экономики социалистических стран Европы. К., 1968 (співавтор); Мировая система социализма: некоторые проблемы развития на современном этапе. Москва, 1971 (співавтор).
Рекомендована література
- Краснопольский.
Завантажити статтю
Людина 
