Алданов Марко Олександрович
АЛДА́НОВ Марко Олександрович (Алданов Марк Александрович; справж. — Ландау; 26. 10 (07. 11). 1886, Київ — 25. 02. 1957, м. Ніцца, Франція) — російський письменник. Закін. Київський університет (1910). Працював проф. хімії в Парижі. Під час більшов. перевороту 1917 і воєн. дій 1918–20 брав участь у громад.-політ. діяльності, був чл. партії «народних соціалістів», вів у столицях зх. держав переговори про надання білому рухові військ. і фінанс. допомоги. 1919 емігрував до Парижа. У 20-х рр. виступив з істор. творами та творами про сучасність. Написав великий цикл романів про істор. події від 18 ст. до кін. 40-х рр. 20 ст.: тетралогія «Мыслитель» (про франц. революцію): романи «Девятое термидора» (1923), «Чертов мост» (1925), «Заговор» (1927), «Святая Елена, маленький остров» (1923). Історію рос. революції художньо досліджено у романах «Истоки» (1925), «Ключ» (1930), «Бегство» (зображено події в Україні, зокрема у Києві доби Гетьманщини; 1932), «Пещера» (1934– 36). «Повесть о смерти» (1953), присвяч. Бальзакові, містить мотиви, образи й зображує події, пов’язані з Україною, її історією та культурою. Усі твори А. опубл. у Берліні. Вони позначені психологізмом, сповнені іроніч. скепсису, відзначаються стрімким і динаміч. розвитком сюжету.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Собрание сочинений: В 6 т. Москва, 1991; Современники: Очерки. Москва, 2000.
Завантажити статтю
