Александров Дмитро Васильович

АЛЕКСА́НДРОВ Дмитро Васильович (03(15). 08. 1886, м. Вольськ, нині Саратов. обл., РФ — після 1959, Москва) — вчений у галузі сільськогосподарського машинобудування і технології металів. Закін. Київ. політех. інститут (1909). Працював на Брянському металург. заводі (1910–13); завідував заводами товариства «Трудівник» в Олександрівську (нині Запоріжжя; 1913–16). Пізніше викладав в Одес. електротех. училищі. Від 1919 — професор кафедри машинобудування Одес. с.-г. інституту, гол. інж. заводу с.-г. машинобудування Гена (за сумісн.). Доклав багато зусиль для реконструкції підприємства, впровадження у виробництво нових моделей машин і технологій. Як завідувач кафедри Одес. с.-г. інституту заснував і обладнав кабінет с.-г. машинобудування. Відомий як фахівець з конструкцій плуга і механіки його дії. У ж. «Науково-технічний вісник» та «Сільськогосподарська машина» (обидва — Харків) протягом 1926–38 вмістив серію праць з проблем і технології с.-г. машинобудування: «Землеробні причіпні машини для трактора “Фордзон” та “Запорожець”» (1926), «Верстаки, щоб личкувати та полірувати полиці до плугів» і «Порівняльна робота тракторних дволемішних плугів із трактором “Фордзон”» (обидві — 1927), «З практики масового виробництва сільськогосподарських машин» (1928), «Виробництво плужних коліс на заводі ім. Жовтневої революції» (1929), «Нормальна серія плугів до трактора потужністю від 20 до 60 НР» (1930), «Способи виміру профілю поля» та «Стандартні тракторні плуги ВІСХОМу» (1935), «Про ярусну (етажну) оранку» (1938). 21 лютого 1931 був заарешт. за звинуваченням у причетності до фіктивної укр. контрреволюц. організації; через 6 місяців вийшов із в’язниці як невинний. Восени 1933 переїхав до Москви, де працював у Всесоюз. інституті с.-г. машинобудування. У 1950-х рр., за непідтвердженими даними, був доцент Всесоюз. заоч. енергет. інституту, видав кілька випусків своїх лекцій з технології обробки металів за допомогою різання (1955–59).

Завантажити статтю