Александров Іван Гаврилович
АЛЕКСА́НДРОВ Іван Гаврилович (Александров Иван Гаврилович; 20. 08(01. 09). 1875, Москва — 02. 05. 1936, там само) — російський інженер і вчений у галузі енергетики та гідротехніки. Чоловік В. Заорської-Александрової. Академік АН СРСР (1932). Закін. Моск. інж. училище шляхів сполучення (1901). 1918–20 працював у Комітеті держ. споруд Вищої ради нар. господарства; від 1920 — у Комісії для складання плану ГОЕЛРО; 1921–24 — керівник підкомісії з районування у Держплані СРСР. А. створив проект і керував будівництвом Дніпрогесу та Дніпров. енерго-пром. комбінату (1921– 27), склав проекти електрифікації Серед. Азії та Сх. Сибіру. 1928 досліджував проблему використання вод Чирчику для енергетики та ірригації у зв’язку з будівництвом азотно-тукового комбінату, пізніше — схему електрифікації Росії. Працював над першим проектом Байкало-Амур. магістралі (від 1930), розробив методологію екон. районування СРСР (1929).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Электрификация Днепра. 1924; Днепрострой (проект). Т. 1, 2. 1929–36; Построение плана железных дорог. 1935 (усі — Москва).
Рекомендована література
- Золотарев Т. Л. Иван Гаврилович Александров // Люди русской науки. Москва, 1965.