Александров Олександр Олександрович

АЛЕКСА́НДРОВ Олександр Олександрович (27. 06. 1927, м. Ялта, нині АР Крим — 19. 08. 2004, Тамбов, РФ) — піаніст, педагог. Заслужений діяч мистецтв Росії. Закінчив історико-теоретичний та фортепіан­ний факультети Одеської консерваторії (1950, кл. М. Рибицької) та факультет оперно-симфонічного диригува­н­ня Київської консерваторії (1953), де від­тоді працював: у 1961–67 та 1971–76 — завідувач кафедри фортепіано. У 1967–71 — в Горьківській консерваторії. Від 1978 — професор, 1983–97 — завідувач кафедри фортепіано Державного музично-педагогічного ін­ституту ім. Гнєсіних (нині Російська академія музики ім. Гнєсіних). Створив одну з провід­них фортепіан­них шкіл України. Серед його учнів — Р. Голубєва, І. Боровик, а також кілька десятків лауреатів між­народних та всеукраїнських конкурсів. Був першим редактором та виконавцем Концерту для фортепіано з орке­стром Л. Ревуцького. 1977–78 фірма «Мелодія» випустила дві платівки із записами його гри (клавірна музика 17–18 ст., твори В.-А. Моцарта). Автор музико­знавчих праць, концертних обробок для фортепіан­ного соло та 2-х фортепіан­них творів Г. Генделя, К. Дебюс­сі, С. Рахманінова.