Александрович Андрій Іванович

АЛЕКСАНДРО́ВИЧ Андрій Іванович (Александровіч Андрэй Іванавіч; 09(22). 01. 1906, Мінськ — 06. 01. 1963, там само) — білоруський поет. Член-кореспондент АН Білоруської РСР (1936), чл. СП СРСР (1934). Закін. Білорус. університет (Мінськ, 1930). Друкуватися почав від 1921. Один з організаторів літ. обʼ­єд­на­н­ня «Маладняк» (1923). У 20–30-х рр. працював ред. ві­домих білорус. газет і журналів, деякий час був дир. Ін­ституту мови АН Білоруської РСР, брав участь у під­готовці реформи білорус. правопису (1926–33). У 1934–37 — за­ступник голови правлі­н­ня СП Білорусії. Зб. творів: «Па беларускім бруку» (1925), «Прозалаць» (1926), «Угрунь» (1927), «Фабрыка смерці» (1929), «Гудкі», «Установа» (обидві — 1930), «Вершы і паэмы», «Нараджэн­не чалавека» (вірші і поема; обидві — 1931), поеми «Паў­станцы» (1925), «Цені на сонцы» (1930), «Векапомная восень» (1933) та ін. У 20–30-х рр. видав більше десяти ілюстров. казок і віршів для дітей молодшого віку: «Рыбак» (1928), «Горад раніцой», «Калыханка», «Хлопчык і певень» (усі — 1930), «Як дзеці памагалі будаваць самалёт» (1931), «Шчаслівая дарога» (1934), «Казка пра пана Жываглота» (1935), «Падарунак дзеткам-малалеткам» (1936; 1973) та ін. Усі твори опубл. у Мінську. Творчість А. повністю спів­звучна з компарт. і рад. ідеологією: прославляв рев. пере­творе­н­ня в су­спільстві, будівництво соціалізму, дружбу рад. народів, труд. будні робітників, напруженість клас. боротьби, роз­робляв оборон­но-патріот. тематику тощо. Проте 1938 був ре­пресов. і засланий на Крайню Пів­ніч Росії, де працював на буд-ві Норильс. металург. комбінату; 1946 — ре­пресов. удруге (працював на лісозаготівлях у Краснояр. краї). Після реабілітації у 1955 повернувся до Мінська. На засла­н­нях створив вірші про 2-у світову війну і цикл «Поўнач». Після реабілітації писав про боротьбу за мир, дружбу й солідарність народів, творчу працю рад. людей. Пере­клав білорус. мовою низку творів рос., укр. та литов. письмен­ників, зокрема Т. Шевченка, П. Тичини, В. Сосюри, М. Бажана та інші. Укр. мовою твори А. пере­кладали І. Гончаренко, Б. Чалий, Г. Бойко. Серед посмерт. ви­дань: «Вершы» (1970), «Галубінае крыло» (1976), «Збор твораў у 2 тамах» (1981; усі — Мінськ) тощо.

Завантажити статтю