Александровський Борис Петрович
АЛЕКСАНДРО́ВСЬКИЙ Борис Петрович (30. 01(12. 02). 1891, Херсон — 28. 09. 1981, Київ) — лікар-фтизіатр. Навч. у Військ.-Мед. академії в С.-Петербурзі (1909–13). Закін. Юр’єв. університет (м. Тарту, Естонія; 1914). Працював лікарем-ординатором військ. шпиталю (1914–18); зав. сільс. лікар. дільниці (1918–24); ординатором-фтизіатром Полтав. туберкульоз. диспансеру (1924– 27); зав. лепрозорію у м. Сміла, нині Черкас. обл. (1927–28); фтизіатром Полтав. тубдиспансеру (1928–44); ст. н. с. Полтав. філії Київ. інституту туберкульозу і, водночас, гол. терапевтом Полтав. обл. відділу здоров’я (1944–46); від 1946 — у Чернів. мед. інституті: в. о. завідувача кафедри пропедевтики терапії, 1946–47 — зав. цієї каф. Від 1947 працював у Києві в Інституті фтизіатрії: зав. 1-го терапевт. відділення (1947). Досліджував проблему диференц. діагностики різних форм туберкульозу легень.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Боротьба з туберкульозом: Порадник участковому лікареві. Х., 1926; Записки фтизиатра (Из опыта 50-летней врачебной работы). К., 1963; Дифференциальная диагностика туберкулеза легких: Руководство для врачей. К., 1965; Дифференциальная диагностика в пульмонологии. К., 1973 (співавтор).