Александровський Григорій Володимирович
АЛЕКСАНДРО́ВСЬКИЙ Григорій Володимирович (05(17). 08. 1872, с. Стрільники Борзн. пов. Черніг. губ., нині Бахмац. р-ну Черніг. обл. — 1936 ?) — літературознавець, громадський діяч. Закін. Київський університет (1895). За працю «Критико-библиографический обзор трудов по русскому богатырскому эпосу» (Ревель, 1898) удостоєний медалі. Викладав у київ. серед. навч. закладах; 1903–04 видавав і редагував г. «Киевские отклики»; 1905–20 — викладач Вищих жін. курсів; 1910–20 — викладач педагогіки, психології і новіт. рос. літ-ри у Фребелів. пед. інституті (Київ). У добу визв. змагань працював у Міністерстві нар. освіти, був співроб. «Ради», «Нової ради», «Вільної укр. школи» та ін. видань. Від 1920 — викладач Вищого ІНО, від листопада 1922 — науковий співробітник ВУАН. Вивчав життя і творчість М. Гоголя, В. Бєлінського, О. Пушкіна, Л. Толстого, Й. Ґете. Досліджував театр. мистецтво і психологію актора. Як театр. критик виступав, зокрема, в період творення перших укр. театрів 1917–19-х рр. Розробляв методику викладання російської мови.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К вопросу о рассуждении: Метод. заметки. 1897; К вопросу о психологии поэтического творчества. 1899; Несколько данных из психологии гоголевского творчества. 1902; Чтения по новейшей русской литературе. Вып. 2: Л. Толстой. Народничество. Г. Успенский. А. Толстой. Изд. 4-е. 1913; Чтения по новейшей русской литературе. Вып. 1: Введение в историю новейшей русской литературы. В. Белинский. И. Тургенев. И. Гончаров. Н. Некрасов. Н. Островский. Изд. 10-е. 1916; Учебный курс новейшей русской литературы. Ч. 2. 1918 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
