Александрув Куявський
АЛЕКСА́НДРУВ КУЯ́ВСЬКИЙ (Aleksandrów Kujawski) — табір на території Бидґоського воєводства у Польщі поблизу м. Торунь, де в 1920–21 перебували інтерновані частини Армії УНР. Засн. у роки 1-ї світової війни нім. владою як пересильний пункт полон. вояків рос. армії на 2 тис. осіб. Навесні 1920 польс. адміністрація перетворила на табір інтерн. частин денікін. дивізії генерала М. Бредова. У грудні 1920 тут розміщено 6-у Січову дивізію генерала М. Безручка, а в січні 1921 — частини 4-ї Київ. та 3-ї Заліз. дивізій Армії УНР (усього бл. 45 тис. осіб). Комендант табору — М. Безручко. Незважаючи на обмежену свободу і важкі умови життя, у таборі діяли освітня школа, видавн. спілка, реліг. Братство св. Покрови, Товариство плекання рідної мови, Союз українок, табір. театр, кінотеатр, хор і оркестр струн. інструментів. Виходили часописи «Український стрілець» (6-а дивізія), «Альманах» (4-а дивізія), гуморист. — «Полин», «Окріп» і «Комар». Після акції обміну полоненими між Польщею і рад. Росією у жовтні 1921 А. К. було ліквідовано. Рештки інтернованих переведено до таборів Стшалкова і Щипйорні. Зберігся військ. цвинтар і величний пам’ятник на кургані з написом «Борцям за волю України» (нещодавно відновл. спільними зусиллями укр. і польс. урядів).
Рекомендована література
- Z. Karpus. Jeńcy i internowani rosyjscy і ukraińscy w Polsce w latach 1918–1924. Toruń, 1991;
- Колянчук О. Незабутні могили. Л., 1993.
Завантажити статтю
