Алексєєв Микита Олексійович

АЛЕКСЄ́ЄВ Микита Олексійович (20. 05 (01. 06). 1892, Київ — 02. 09. 1937, там само) — партійний і державний діяч. Працював робітником-набірником. Мав початк. освіту. Брав участь у рев. русі, чл. РСДРП від 1912. Був ув’язн. за підпільну діяльність (1912 і 1915, Київ; 1913, Ростов-на-Дону; 1916, Полтава; засланий у Саратов. губ., перебував під наглядом поліції). 1918, у період Укр. Держави, — на підпільній більшов. роботі в Києві, був заарешт. укр. владою в справі нелегал. друкарні Київ. обкому КП(б)У. 1919 — голова Полтав. губревкому, потім — у лавах Червоної армії та на керівній парт. і профспілк. роботі. 1931–33 — канд. у члени Політбюро ЦК КП(б)У, секр. ЦК КП(б)У, 1933–34 — секр. Вінн. обл. та голова Дніпроп. міських комітетів партії, 1935–37 — нарком місц. промисловості, потім — легкої промисловості УРСР. 1937 заарешт. Упр. держ. безпеки НКВС УРСР за звинуваченням в участі у «троцкістській контрреволюційній воєнній організації». 1 вересня 1937 засудж. виїзною сесією Воєн. колегії Верх. суду СРСР до вищої міри покарання; страчений. 1956 обвинувачення з А. знято за відсутністю складу злочину.

Завантажити статтю