АЛЕРГІ́Я (від грец. αλλος — інший ergon — дія) — стан зміненої ре­активності організму, який проявляється під­вищеною чутливістю до різноманітних впливів і речовин (алергенів). Алергени дуже різноманітні і роз­поділяються на дві осн. групи: інфекційні та неінфекційні. До інфекцій. належать бактерії, віруси, грибки. Група неінфекцій. дуже велика: рослин­ні (пилок рослин), харчові (мед, полуниці, деякі фрукти, риба, краби, молоко та ін.), епідермальні (шерсть, лупа тварин, пух, пірʼя), побутові (домашній порох, що містить особливі кліщі, бібліотеч. порох), ліки (антибіо­тики, хім. препарати, вітаміни та ін.), хімічні, укуси комах (бджоли, оси, комарі). Виникає під­вищена чутливість (сенсибілізація) у деяких осіб після первин. контакту з алергенами, внаслідок чого в організмі зʼявляються специф. антитіла і/або сенсибілізов. лімфоцити. Стан сенсибілізації може проявитися після по­втор. контакту з алергеном та при­звести до роз­витку алергіч. реакцій, які ґрунтуються на імун. реакції між алергеном і антитілом та сенсибілізов. лімфоцитами. Інтенсивність алергіч. реакцій залежить від ступеня сенсибілізації та дози по­вторно введеного алергену. Залежно від швидкості появи роз­різняють негайні та сповільнені реакції, які від­різняються і за механізмами роз­витку. Реакції негайного типу зумовлені антитілами, що виникають через кілька хвилин після дії алергенів і проявляються під­вищ. проникністю судин, спазмом бронхів, набряком та ін. Реакції сповільн. типу роз­виваються протягом декількох годин і навіть діб після контакту з алергеном, у їх основі лежать реакції сенсибілізов. лімфоцитів, що за­звичай проявляються клітин. інфільтрацією. У механізмі алергіч. реакцій можна вирізнити 3 стадії: імунологічну, патохімічну та патофізіологічну. На імунол. стадії від­бувається взаємодія алергенів з антитілами чи сенсибілізов. лімфоцитами, внаслідок чого роз­вивається патохім. стадія, для якої характерне звільне­н­ня біо­логічно актив. речовин (гістаміну, серотоніну та ін.) і різноманіт. медіаторів — цитокінів, завдяки яким роз­виваються патофізіологічні клінічні симптоми (сверблячка, висипа­н­ня, набряк, бронхоспазм, шок, поруше­н­ня гемодинаміки, запале­н­ня тощо). Алергічні (по суті, імунол.) реакції, зумовлені алергенами, специфічні, але можливі й пере­хресні реакції у звʼязку зі схожістю антиген­ної структури, особливо при медикаментоз. та хім. етіології алергії. Реакції, подібні до алергіч., можуть зумовлюватися деякими фіз. впливами: холодом (холодова А.), сонячним промі­н­ням (фото­алергія), запахами, стресом і т. п. Вони ґрунтуються на неспециф. впливі на нервові рецептори, в результаті якого від­бувається виділе­н­ня біо­логічно актив. речовин, різноманіт. нейропептидів, що викликають характерні патофізіол. зміни. Роз­виток, інтенсивність та наслідки алергіч. реакцій залежать від стану імун., нервової та ендокрин. систем, які тісно взаємодіють між собою, а також генет. схильності організму.