ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Алчевський металургійний комбінат

АЛЧЕ́ВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІ́ЙНИЙ КОМБІНА́Т – підприємство металургійної промисловості. Засн. у травні 1896 на базі Донецько-Юр’їв. металург. товариства, коли було запущено першу доменну піч. Форма власності: приватна (1896– 1920), держ. (1920–99), від 1999 – держ.-акціонерна. 1900 завод мав уже по 4 доменні та мартен. печі, 5 прокат. станів та допоміжні цехи. Тут уперше побудовано й освоєно великовантажні мартен. печі місткістю понад 500 т, запроваджено виробництво двошар. нержавіючого листа. 1913 обсяг виробництва чавуну становив 217 тис. т, сталі – 251 тис. т, сорт. та дріб. прокату – 210 тис. т. Спочатку А. м. к. використовував кокс, який виробляли на кокс. батареях Алексєєвського гірничо-промислового товариства, а також продукцією Павлов. рудника. Згодом на базі кокс. цеху А. м. к. створено самост. підприємство – Алчевський коксобензол. завод № 19 (нині Алчевський коксохімічний завод), який став осн. постачальником коксу для металург. заводу. Для переорієнтування розвитку чорної металургії у 1923–26 завод зупинено. 1925 на відновлення заводу асигновано 2 млн 113 тис. крб. У 1952–61 відбулась значна реконструкція комбінату: збудовано 3 нові потужні мартен. печі, товстолист. стани 2250 і 2800, блюмінг-слябінг 1150, агломерац. ф-ку тощо. 1966 став до ладу великосортний стан 600; 1977 – найбільша в Донбасі доменна піч об’ємом 3 тис. м3 та двованна мартен. піч; 1991 – двованний прямотечійний сталеплавильний агрегат, освоєно виробництво нових марок сталі, асортименту товстолист. та фасон. прокату, впроваджено метод відновлення та виготовлення деталей металургійного устаткування за допомогою наплавлювання й зварювання. В окремі роки А. м. к. виробляв 4800 тис. т чавуну, 4175 тис. т сталі, 3350 тис. т прокату. З-д нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора (1948) та орденом Жовтневої Революції (1971). За успіхи у виробництві багатьом працівникам присвоєно звання Героя Соц. Праці, зокрема й дир. П. Гмирі (1937– 61), Державною премією СРСР відзначено сталеварів А. Качалова та А. Сбитнєва, Державною премією УРСР – горнового В. Марченка, сталевара А. Мірошниченка, вальцювальника С. Овилка, інж. С. Шехтера. Нині ВАТ А. м. к. – підприємство з повним металург. циклом, що випускає складний асортимент продукції, відомої у понад 30 країнах світу: чавун, сталь, товстолист. прокат, двошар. лист і лист зі спец. властивостями, фасон. і великосорт. прокат, помольні кулі, сталевий литий і колотий дріб, метал. шпали й товари госп. вжитку. Має 7 осн. цехів (агломераційний, доменний, мартенівський, обтискний, два товстолистові, сортопрокатний) і виробляє 1 822 500 т чавуну, 2 480 100 т сталі, 515 000 т листового і 1 488 500 т сортового прокату. Продукція А. м. к. конкурентоспроможна на світовому ринку. На комбінаті виробляють: слябів і блюмів – 4 230 000 т за рік, листового прокату із вуглец., низьколегов., легов. марок сталі – 1 420 000 т за рік, сортового прокату – 1 600 000 т за рік (круг, квадрат, швелер, двотавр, шахтна стійка, кутик, рейки вузької колії тощо). У заг.-укр. обсязі виробництва цієї продукції частка комбінату становить 10 %. Експортується щорічно 60–80 % продукції – до країн європ., азіат. і амер. регіонів. На замовлення листова сталь постачається в термообробл. і травленому стані, з ультразвук. контролем якості готової продукції. Алчевську сталь широко використовують у суднобудуванні, атом. та хім. машинобудуванні, для виробництва газопроводів, тракторів тощо. Продукцію А. м. к. високо оцінили міжнар. сертифікат. центр «Ллойд Реґістр» (Англія), Товариство тех. нагляду «Тюф Берлін– Бранденбурґ», Амер. бюро суднобудування та ін. 1995 ВАТ А. м. к. присуджено міжнар. призи «За комерц. успіх» (1995) та «За кращу торгову марку» (Відень, 1999). Розвинена соц. сфера комбінату, до якої входять: мед.-сан. частина для надання цілодоб. допомоги працівникам у складі: поліклініки, пунктів охорони здоров’я, стаціонару, відділів травматології, нейрохірургії; оздоров. комплекс, що включає палац спорту, санаторій-профілакторій, базу відпочинку, спортивний та трудовий табір відпочинку; Палац культури; житл.-комунальна служба; дит. дошкільні заклади та ін. На кошти підприємства в Алчевську побудовано багато об’єктів соц. та культурно-побутового призначення, пологовий будинок, санаторій, значну кількість житла, стадіон, реконструйовано міську поліклініку та школу тощо. Першим дир. заводу був К. Цікс (1895–96), нині Е. Цкітішвілі (від 1999).

Літ.: Ямковой А. А., Куксина Е. А., Плетенцов Г. Путь длиной в 100 лет.: Очерки истории Алчевского металлургического комбината. Лг., 1996.

К. А. Ніколаєв

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Алчевський металургійний комбінат / К. А. Ніколаєв // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-43871

Том ЕСУ:

1-й

Дата виходу друком тому:

2001

Дата останньої редакції статті:

2001

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

43871

Кількість переглядів цього року:

168

Схожі статті

Логос Україна
Підприємcтва  | Том 17 | 2016
Л. Я. Білейчук
Нижньодніпровський трубопрокатний завод
Підприємcтва  | Том 23 | 2021
Н. І. Железняк

Нагору