Альберті Рафаель

АЛЬБЕ́РТІ Рафаель (Alberti Rafael; 16. 12. 1902, м. Пуерто-де-Санта-Марія, провінція Кадіс, Іспанія — 28. 10. 1999, там само) — іспанський поет. Творчу кар’єру розпочинав як художник. У літературі належав до т. зв. «Покоління 1927 року». За першу зб. віршів «Marinero en tierra» («Моряк на суходолі», 1925) удостоєний Іспан. нац. літ. премії за 1924–25 рр. Лауреат Нац. театр. премії (1981), Премії ім. Сервантеса (1983), Літ. премії Андалузії (1993), Міжнар. Ленін. премії (1965). У ранній творчості А. помітні значні впливи нар. поезії: зб. «La amante» («Коханка»); «El alba del alhelí» («Світанок левконії», 1926); традицій іспан. бароко, зокрема культеранізму Л. де Ґонґори: зб. «Cal y canto» («Вапно і спів», 1927). Інтроспективна зб. «Sobre los ángeles» («Щодо ангелів», 1928) формою тяжіє до символізму; вважається одним із наріж. каменів у розвитку сучас. іспан. лірики. Політ. та громад. мотиви з’являються у творчості А. після вступу до комуніст. партії у 1930 (п’єса «Fermin Galań» («Фермін Ґалан»), 1931). А. брав участь у громадян. війні в Іспанії на боці республіканців. Після поразки емігрував, від 1939 жив у Франції, Арґентині, Італії. На батьківщину повернувся 1977. Твори воєнних років — виразно антифашист. спрямування: зб. «El poeta en la calle» («Поет на вулиці», 1936); «Capital de gloria» («Столиця слави», 1936–38); зб. прози, поезій та драм. творів «De in momento a otro» («Час від часу», 1942). Лірика еміграц. періоду різноманітна за напрямами, містить ностальгічні мотиви: зб. «Entre el clavel y la espada» («Між гвоздикою та шпагою», 1941); «Pleamar» («Приплив», 1944); «A la pintura» («До живопису», 1945); «Baladas y canciones del Paraná» («Балади і пісні ріки Парана», 1953–54) та ін. А. — автор кн. спогадів «La arboleda perdida» («Загублений гай», 1942; 1959). 1964 брав участь у роботі Міжнар. форуму діячів культури, присвяч. 150-річчю від дня народження Т. Шевченка, у Каневі виголосив «Слово на Тарасовій горі». У 1965 упорядкував зб. своїх творів для видання в Україні. Окремі вірші А. переклали М. Рильський, Л. Дмитерко, І. Вирган, В. Харитонов, О. Буценко, С. Борщевський. Сучасне іспан. літературознавство визнає А. одним із найвидатніших діячів іспан. культури 20 ст.

Завантажити статтю