Альбицький Олексій Андрійович
АЛЬБИ́ЦЬКИЙ Олексій Андрійович (13, за ін. даними — 20. 05. 1860, м. Кінешма Костром. губ., нині Іванов. обл., РФ — 01. 09. 1920, Харків) — хімік. Доктор хімії (1902). Закін. Костром. гімназію (1878), природничий факультет С.-Петербур. університету (1882, навч. у О. Бутлерова, Д. Менделєєва) зі ступенем канд. Від 1882 — вільний слухач і позаштат. асист. мед.-аналіт. лаб. Казан. університету, від 1884 — лаборант на каф. тех., від 1885 — неорган., а від 1889 — орган. хімії. Від 1889 — приват-доцент 1898 отримав ступ. магістра, 1902 — д-ра хімії і був затвердж. екстраординар. проф. У 1903 переведений до Харків. університету, де працював екстраординар., від 1905 — ординар. проф. Водночас від 1904 — проф. Харків. вет. інституту. У Харкові організував орган. та хім. лаб. Вищих жін. курсів. Досліджував вуглеводні олефінового ряду та їхні похідні; розробляв питання стереоізометрії кислот цього ряду; встановив можливість переходу жирних діоксикислот у ненасич. кислоти. Розробив зручний спосіб отримання ангідридів вищих жирних кислот.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Исследование β-дипропилакриловой кислоты, получаемой из β-дипропилэтиленмолочной кислоты // Журн. Рус. физ.-хим. об-ва. 1883. Т. 15; О светопреломляющей способности углеводорода C12H20, получаемого из аллилдиметилкарбинола // Там само; О некоторых превращениях олеиновой и других близких к ней кислот. Казань, 1898; К вопросу о стереоизометрии в ряду непредельных одноосновных кислот. Казань, 1902.
Рекомендована література
- Альбицкий Алексей Андреевич // Физ.-мат. факультет Харьков. університета за первые сто лет существования: 1805– 1905. Х., 1906;
- Красуский К. А. Алексей Андреевич Альбицкий // УХЖ. 1925. Т. 1. Кн. 3.