Альошин Валентин Григорович
АЛЬО́ШИН Валентин Григорович (07. 03. 1942, м. Джамбул, нині Тараз, Казахстан — 13. 07. 1989, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1978), професор (1986). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980), Державна премія СРСР (1985). Закін. Ленінгр. університет (1965). Від 1969 працював в Інституті металофізики АН УРСР: м. н. с. (до 1973), ст. н. с. (1973– 79). У 1979–81 — нач. лаб. Всесоюз. проект. НДІ енергет. технологій; 1981–82 — нач. лаб. НДІ «Сатурн». Від 1982 — в Інституті надтвердих матеріалів АН УРСР: зав. лаб. (1982–84), завідувач відділу (1984–89). Основний напрям наукових досліджень — електронна структура кристалів і фізико-хімія поверхні твердих тіл. Теор. і експерим. дослідження електрон. структури поверхні та фотоемісій. властивостей металів, сплавів, діелектриків, напівпровідників, місяч. реголіту і різноманіт. хім. сполук дали змогу значно розширити наук. уявлення про властивості поверхні твердих тіл. За допомогою методів електрон. та іон. спектроскопії дослідив вплив різних видів фіз. і хім. обробок на склад поверхні алмазу й кубіч. нітриду бору. А. — один із співавторів відкриття неокиснених форм простих речовин у поверхн. шарі частинок місяч. реголіту.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теоретические основы рентгеновской эмиссионной спектроскопии. К., 1974 (співавтор); Электронная спектроскопия кристаллов. К., 1976 (співавтор); Зарядовое состояние атомов германия в германидах переходных и редкоземельных металлов // Докл. АН УССР. 1976. № 8; Electron spectroscopy of crystals. New York; London, 1979 (співавтор); Влияние химической обработки на состав поверхности синтетических алмазов // СМ. 1985. № 3 (співавтор); Состав поверхности нитрида бора // Там само. 1985. № 5 (співавтор).