Аматорство
АМА́ТОРСТВО (лат. amator, від amo — полюбляю, маю нахил, кохаю) — творчість людей, які не займаються мистецтвом професійно. В Україні бере початок від обряд. свят, нар. ігор та пісень сх.-слов’ян. племен. У цих дійствах первісне мистецтво було єдністю слова, музики і танцю. Через певний час дійства трансформувалися в театраліз. видовища, у яких активну участь брали скоморохи (драми «Цар Ірод», «Цар Максимілян» та ін.). У 16 ст. виникає, а у 17–19 поширюється в Україні вертеп. Подальший розвиток театр. А. пов’яз. із такими явищами, як шкіл. театр Києво-Могилян. академії (17–19 ст.), майданний балаган, кріпацький театр тощо (див. Аматорський театр). Попри утиски Рос. імперією укр. культури, аматор. театри влаштовували вистави нелегально. Муз. аматорство в Україні, зокрема хор. мистецтво, в усі часи також вирізнялося високим худож. рівнем. Виконавці на укр. автент. муз. інструментах і досі зберігають давні традиції імпровізац. нар. музикування. У живописі укр. художники-аматори досягли світового визнання (К. Білокур, М. Примаченко, Никифор (Дровняк) та ін.). Для сучас. аматор. мистецтва характерний експеримент у галузі форми. Митець-аматор вільніше почувається на сцені, у картин. галереї, менше боїться нищів. критики, а головне — йому легше долати відстань між собою та глядачем, ніж професіоналові. За останні десятиліття в Україні створ. широку мережу осередків А.: респ., обл., рай. та сільс. будинки нар. творчості, що надає аматор. творчості заг.-нац. значення.
Рекомендована література
- Марков С. І. Сучасний стан і тенденції розвитку аматорського народно-інструментального жанру в Україні // Актуальні напрями відродження та розвитку народно-інструментального мистецтва в Україні. К., 1995.
Завантажити статтю
