Аматорство

АМА́ТОРСТВО (лат. amator, від amo — полюбляю, маю нахил, кохаю) — творчість людей, які не за­ймаються мистецтвом професійно. В Україні бере початок від обряд. свят, нар. ігор та пісень сх.-словʼян. племен. У цих дійствах первісне мистецтво було єд­ністю слова, музики і танцю. Через певний час дійства транс­формувалися в театраліз. видовища, у яких активну участь брали скоморохи (драми «Цар Ірод», «Цар Максимілян» та ін.). У 16 ст. виникає, а у 17–19 поширюється в Україні вертеп. Подальший роз­виток театр. А. повʼяз. із такими явищами, як шкіл. театр Києво-Могилян. академії (17–19 ст.), май­дан­ний балаган, кріпацький театр тощо (див. Аматорський театр). Попри утиски Рос. імперією укр. культури, аматор. театри влаштовували ви­стави нелегально. Муз. аматорство в Україні, зокрема хор. мистецтво, в усі часи також вирізнялося високим худож. рівнем. Виконавці на укр. автент. муз. інструментах і досі зберігають давні традиції ім­провізац. нар. музикува­н­ня. У живописі укр. художники-аматори досягли світового ви­зна­н­ня (К. Білокур, М. Примаченко, Никифор (Дровняк) та ін.). Для сучас. аматор. мистецтва характерний екс­перимент у галузі форми. Митець-аматор вільніше почувається на сцені, у картин. галереї, менше боїться нищів. критики, а головне — йому легше долати від­стань між собою та глядачем, ніж професіоналові. За остан­ні десятилі­т­тя в Україні створ. широку мережу осередків А.: респ., обл., рай. та сільс. будинки нар. творчості, що надає аматор. творчості заг.-нац. значе­н­ня.

Завантажити статтю