Амбівалентність почуттів

АМБІВАЛЕ́НТНІСТЬ ПОЧУТ­ТІ́В (від лат. ambo — обидва, водночас і valentia — сила, міць) — не­узгодженість, суперечливість, дво­їстість почут­тів, які одночасно пере­живає людина щодо однієї й тієї самої події чи обʼєкта. Термін за­пропонував швейцар. психолог і психіатр Е. Блейлер на по­значе­н­ня суперечливих, швидко змінюваних реакцій при шизофренії (виділив вольову, інтелект. й афект. А.). А. п. виникає внаслідок багатомірності предметів і явищ, багатоманітності потреб та інтересів особи; неодно­значності ставле­н­ня людини до навколиш. дійсності. У типових випадках зумовлена тим, що окремі особливості складного обʼєкта по-різному впливають на потреби й цін­ності людини (одну й ту саму людину можуть поважати за працелюбність і осуджувати за запальність), або суперечл. ставле­н­ням субʼєкта до обʼєкта, одночас. спрямованістю на один і той самий обʼєкт протилеж. почут­тів (задоволе­н­ня та незадоволе­н­ня, симпатія та антипатія, любов і ненависть). Під­ґрунтям А. п. може бути також конфлікт між різними сенсорними аспектами досвіду, коли однаково спри­ймаються і позитивні, і негативні якості предмета. Що більше почу­т­тя залежать від сенсор. (чут­тєвого) досвіду, що більше вони базуються на сенсор. потягові, то більшою є можливість виникне­н­ня А. п. Особл. випадок А. п. — суперечність між сталими почу­т­тями до предмета і ситуатив. емоціями (напр., образа, не­уважність з боку людини; ревнощі, коли водночас по­єд­нуються почу­т­тя любові та ненависті). А. п. чітко виражена у дит. віці та у невротиків. Нормал. дорослі люди можуть при­глушувати А. п. за допомогою волі, інтелекту. За З. Фройдом, певна А. п. цілком нормальна, але її високий ступінь свідчить про невротизм. Частіше поня­т­тя «А. п.» використовується в психопатології, коли полярність чут­тів до одного й того самого обʼєкта є наслідком патології пі­знавал. процесів мисле­н­ня, дезінтеграції і роз­двоє­н­ня особистості. Пере­жива­н­ня протилеж. почут­тів може впливати на особистість, гальмувати її роз­виток. А. п. досліджували З. Фройд, К. Абрагам, М. Кляйн, К. Ізард. Важливість А. п. як особливості людини від­значають укр. психологи В. Семиченко, С. Занюк, Л. Якубін.

Завантажити статтю