Амброз Олександр Іванович

Визначення і загальна характеристика

А́МБРОЗ Олександр Іванович (03(16). 01. 1895, с. Єланське Тобол. губ., нині Тюмен. обл., РФ — 22. 03. 1972, Одеса) — іхтіолог. Закін. Петровську с.-г. академію в Москві (1922). Доктор біологічних наук (1966). Працював у Азово-Чорномор. наук.-пром. експедиції і Керчен. іхтіол. лаб. (1922–24). У 1925 брав участь в організації Тихоокеан. інституту риб. господарства у Владивостоці (1931–34 — заступник директора з наук. частини). Досліджував іхтіофауну Японського м., опублікував монографію «Сельдь залива Петра Великого» (Владивосток, 1931), яка отримала високу оцінку в країні та за кордоном. За цю роботу у 1937 отримав ступ. канд. біол. н. (без захисту дис.) і вчене звання дійс. чл. Всесоюз. НДІ риб. господарства та океанографії за фахом «іхтіологія». Від 1935 працював в Одесі; від 1943 — на Одес. н.-д. станції мор. риб. господарства іхтіологом, зав. наук. частиною, дир. (1943–48). Досліджував біологію і промисел риб Чорного м. і Дніпровсько-Бузького лиману. Від кін. 40-х рр. займався вивченням риб і риб. запасів пониззя р. Дунай. У 1948–55 — зав. Вилков. наук.-експерим. базою Інституту гідробіології АН УРСР, де вивчав осетрових: білугу, осетра, стерлядь. Організував у Вилково музей вод. і назем. фауни Дунай. дельти. У 1955–58 — старший науковий співробітник Одес. біол. станції АН УРСР. Від 1960 — старший науковий співробітник лаб. іхтіології і китобій. промислу Азово-Чорномор. інституту риб. господарства і океанографії; від 1970 — старший науковий співробітник-консультант Одес. відділ. цього інституту.

Завантажити статтю