А́МБРОЗ Олександр Іванович (03(16). 01. 1895, с. Єланське Тобол. губ., нині Тюмен. обл., РФ — 22. 03. 1972, Одеса) — іхтіолог. Закін. Петровську с.-г. академію в Москві (1922). Доктор біо­логічних наук (1966). Працював у Азово-Чорномор. наук.-пром. екс­педиції і Керчен. іхтіол. лаб. (1922–24). У 1925 брав участь в організації Тихоокеан. ін­ституту риб. господарства у Владивостоці (1931–34 — за­ступник директора з наук. частини). Досліджував іхтіофауну Японського м., опублікував моно­графію «Сельдь залива Петра Великого» (Владивосток, 1931), яка отримала високу оцінку в країні та за кордоном. За цю роботу у 1937 отримав ступ. канд. біол. н. (без захисту дис.) і вчене зва­н­ня дійс. чл. Всесоюз. НДІ риб. господарства та океано­графії за фахом «іхтіологія». Від 1935 працював в Одесі; від 1943 — на Одес. н.-д. станції мор. риб. господарства іхтіологом, зав. наук. частиною, дир. (1943–48). Досліджував біо­логію і промисел риб Чорного м. і Дні­провсько-Бузького лиману. Від кін. 40-х рр. за­ймався ви­вче­н­ням риб і риб. запасів пониз­зя р. Дунай. У 1948–55 — зав. Вилков. наук.-екс­перим. базою Ін­ституту гідробіо­логії АН УРСР, де ви­вчав осетрових: білугу, осетра, стерлядь. Організував у Вилково музей вод. і назем. фауни Дунай. дельти. У 1955–58 — старший науковий спів­робітник Одес. біол. станції АН УРСР. Від 1960 — старший науковий спів­робітник лаб. іхтіології і китобій. промислу Азово-Чорномор. ін­ституту риб. господарства і океано­графії; від 1970 — старший науковий спів­робітник-консультант Одес. від­діл. цього ін­ституту.