Амортизаційний фонд

АМОРТИЗАЦІ́ЙНИЙ ФОНД  — фонд, у якому нагромаджуються амортизаційні відрахування на кожному підприємстві. Поряд із прибутком він є джерелом інвестицій в осн. фонди. Закономірною є тенденція зростання частки А. ф. у валових капіталовкладеннях у міру нагромадження осн. фондів. За ниніш. кризових умов, коли укр. економіка малоприбуткова (багато підприємств збиткові), А. ф. практично є майже єдиним джерелом інвестицій в осн. фонди.

Інвестиц. виснаження України періоду 1990–94 пов’язане з гіперінфляцією, коли А. ф. скоротився до мізер. величини. Повноцінні індексації осн. фондів у 1995–96 і законодавче введення в 1997 досконалої системи амортизації дали позитив. результат — тенденцію зростання частки амортизаційного джерела капіталоутворення було відновлено. Обсяг валових капіталовкладень після спаду 1990–97 почав зростати: у 1998 — на 6 %, у 1999 — на 3 %, у першому півріччі 2000 — на 21%. Про вагомість А. ф. як інвестиц. джерела в ниніш. екон. умовах України свідчать дані держ. статистики за 1998: валові капіталовкладення становили 14 млрд грн, витрати на капітал. ремонт — 6 млрд грн, амортизаційні відрахування — 19 млрд грн, тобто майже всі витрати на відтворення осн. фондів покривалися за рахунок А. ф. Спроби вилучення частини А. ф. підприємств до держ. бюджету, які мають місце в Україні, суперечать екон. теорії. Вони продиктовані суто фіскальним мотивом. Це вилучення фактично є не що інше, як іще один вид податку. Оподаткування ж витрат самого виробництва, якими по суті є амортизац. відрахування, суперечить здоровому глуздові. Згідно з теорією відтворення, А. ф. має реноваційне призначення, тобто він признач. для відшкодування зносу осн. фондів підприємства. Іншого призначення він не має. Для окремо взятого підприємства існує певний розрив у часі між нарахуванням амортизації та використанням нагромадженого А. ф. на технол. оновлення виробництва. Тому в кожний даний момент можливим і доцільним є використання А. ф. ін. підприємствами, але тільки на засадах комерц. кредиту.

Завантажити статтю