Амосов Микола Михайлович

Визначення і загальна характеристика

АМÓСОВ Микола Михайлович (06(19). 12. 1913, с. Ольхове, нині Вологод. обл., РФ — 13. 12. 2002, Київ) — видатний хірург, біо­кібернетик, філософ, письмен­ник. Заслужений діяч науки УРСР (1959), академік НАНУ (1969) і АМНУ (1993). Ленін. премія (1961). Герой Соц. Праці (1973). Держ. премії УРСР (1978, 1988) та України (1997) в галузі науки і техніки Почесна від­знака Президента України (1993). Його іменем на­звано малу планету № 2948. Закін. Архангел. мед. ін­ститут (1939) та Всесоюз. заоч. індустр. ін­ститут (1940). Працював у Моск. НДІ швид. допомоги ім. М. Скліфасовського (1946– 47), гол. хірургом Брянської обл. (1947–52), завідувач кафедри груд. хірургії Київ. ін­ституту вдосконале­н­ня лікарів (1955–70), завідувач від­ділу (1960–88), від 1978 — за­ступник директора Ін­ституту туберкульозу і груд. хірургії МОЗ України, у 1983–88 — директор, від 1988 — почес. дир. Ін­ституту серц.-судин. хірургії. Очолював від­діл біо­кібернетики Ін­ституту кібернетики АН УРСР (1959–90). Основоположник резекційної хірургії легень і серц. хірургії в Україні, один із провід. хірургів і біо­кібернетиків. Уперше в Україні почав проводити резекції легень (1952), хірург. лікува­н­ня серц. хвороб (1955), операції на серці зі штуч. кровообігом (1958); уперше в Рад. Союзі виконав протезува­н­ня мітрального клапана (1963); уперше в світі створив і за­провадив антитромботичні протези клапанів серця (1965). Створив першу в Україні клініку серц. хірургії (1955), яку реорганізував в Ін­ститут серцево-судин. хірургії (1983). Уперше створив каф. торакальної хірургії та анестезіології в Київ. ін­ституті вдосконале­н­ня лікарів (1955). Подвижник, який кинув виклик хворобам, старості й смерті; екс­периментує на собі, доводячи ефективність роз­робл. системи здорового способу життя (у річищі пошуків ортобіо­зу І. Мечникова, В. Вин­ниченка, П. Іванова). Очолюючи у 1957–88 від­діл в Ін­ституті кібернетики АН УРСР, за­стосував метод моделюва­н­ня складних систем (за Л. Берталанфі) до поясне­н­ня мед.-біол. явищ психіки, природи людини (інтелекту, особистості, тіла), «загального алгоритму ро­зуму», су­спільства, держави, світу, майбутнього людства. Автор числен­них есе­їстичних, філософських, літературних творів в оригінальному інтелектуально насиченому стилі. 2003 НАНУ заснувала премію ім. А.

Пр.: Хирургическое лечение нагноительных заболеваний легких. К., 1956; Пневмонэктомия и резекции легкого при туберкулезе. Москва, 1957; Очерки торакальной хирургии. К., 1958; Операции на сердце с искус­ствен­ным кровообращением. К., 1962; Регуляция жизнен­ных функций и кибернетика. К., 1964; Моделирование мышления и психики. К., 1965; Моделирование сложных систем. К., 1968; Саморегуляция сердца. К., 1969; Хирургия пороков сердца. К., 1969 (спів­автор); Искус­ствен­ный разум. К., 1969; Алгоритмы разума. К., 1973; Автоматы и разумное поведение. К., 1979; Нейроподобные сети в робототехнике. К., 1979; Хирургическое лечение тетрады Фалло. К., 1982; Природа человека. К., 1983; Сердце и физические упражнения. К., 1985; Физическая активность и сердце. К., 1989; Терапевтические аспекты кардиохирургии. К., 1990; Кредо. Москва, 1992; Разум, человек, общество, будущее. К., 1994; Преодоление старости. Москва, 1996; Здоровʼя. К., 1997; Идеология для Украины. К., 1997; Моя система здоровʼя. К., 1997; Екс­перимент: провал чи успіх? К., 1998.

Тв.: Думи і серце. К., 1967; Записки из будущего. Москва, 1967; ППГ-2266. Записки воен­ного хирурга. К., 1975; Книга о счастье и несчастьях: (Дневник с воспоминаниями и от­ступлениями). Москва, 1984; Повести. К., 1984; Повести: Книга о счастье и несчастьях. К., 1984; Роз­думи про здоровʼя. К., 1990; Страна детства. Москва, 1991; Мое мировоз­зрение. Фастов, 1998; Голоса времен. К., 1998; Світ на порозі 21 столі­т­тя // Вісн. НАНУ. 1999. № 10.

Літ.: Вручение Ленинской премии профес­сору Н. М. Амосову // Правда Украины. 1961, 15 июля; Маркусик М. Лауреат Ленінської премії М. М. Амосов // Наука і життя. 1961. № 8; Строковський М. М. В імʼя людини. К., 1962; Беляков В. Шестьдесят минут с Николаем Амосовым // ИК. 1972. № 4; Николай Михайлович Амосов // Хирургия. 1983. № 12; Григорʼєв К. Діла і думи Миколи Амосова // Київ. 1983. № 4; Торжевська Г. Вірність думкам, по­ступ-ка серцю // Вісн. АНУ. 1993. № 12; Абліцов В. Фауст з вулиці Хмельницького // ГУ. 1996, 19 жовт.; Плющ В. Миколі Амосову — 85 // ЛУ. 1998, 24 груд.; Чирва А. Ефект Амосова: Видатному хірургові виповнюється 85 років // Уряд. курʼєр. 1998, 5 груд.; Бабий Т. П., Коханова Л. Л., Костюк Г. Г., Задорожный А. Г., Матвеенко С. А., Погребняк Л. П., Теплицкая Е. В., Труханов В. А. Биологи: Био­графический справочник. К., 1984; Макаренко, Полякова. https://ukrainci.top/article-1287

І. К. Мойсеїв

Завантажити статтю