Анатичук Лук’ян Іванович
АНАТИЧУ́К Лук’ян Іванович (15. 07. 1937, с. Колінківці, нині Чернівецького р-ну Чернівецької обл. — 05. 06. 2024, Чернівці) — фізик, енергетик. Доктор фізико-математичних наук (1973), професор (1974), академік НАНУ (1992). Державні нагороди СРСР. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1997, 2004, 2007), орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2012) та 4-го (2017) ступенів. Премії ім. С. Вавилова (1969), М. Островського (1972) АН СРСР; РМ СРСР (1987). Закін. Чернів. університет (1960), де працював у 1960–80 (від 1973 — завідувач кафедри). У 1980– 90 — директор КБ «Фонон»; від 1991 — директор Інституту термоелектрики НАНУ та Міністерства освіти і науки України. Від 1994 — президент Міжнар. термоелектр. академії. Наукові праці з фізики напівпровідників та термоелектрики (фізика термоелектр. явищ, термоелектр. матеріалознавство і приладобудування). Створив узагальнену теорію термоелектрики. Відкрив бл. 30 нових типів термоелементів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Термоэлементы и термоэлектрические устройства. К., 1979; Микрокалориметрия. Л., 1981 (співавтор); Оптимальне управління властивостями термоелектричних матеріалів і приладів. Чц., 1992 (співавтор); Thermoelectricity. Vol. 1. Physics of Thermoelectricity. Kyiv, 1998; Полупроводники в экстремальных температурных условиях. С.-Петербург. 2001 (співавтор).