А́НДЕРС Федір Фердинандович (21. 05(02. 06). 1868, Київ — 31. 05. 1926, там само) — інженер-кон­структор у галузі дирижаблебудува­н­ня. Навч. у реальному, потім — у землемір. училищах. Вступив до Київ. політех. ін­ституту, однак закін. його заочно 1918. На­вчаючись в ін­ституті, зацікавився авіацією і 1910 видав брошуру «Как самому построить аэроплан». Проте все життя присвятив дирижаблям. У 1909–11 з реклам. метою збудував першу в Рос. імперії модель дирижабля цивіл. при­значе­н­ня. Дирижабль мʼякої кон­струкції, обʼємом 850 м3, завдовжки 40 м, пере­тином 7 м, вагою бл. 524 кг, окрім двох механіків, пі­ді­ймав ще трьох пасажирів. На дирижаблі був установлений двигун «Анзані» потуж. 25 к. с., який давав можливість роз­винути швидк. до 35 км/год. Дирижабль мав електричне освітле­н­ня. Усі деталі та вузли, окрім балона, виготовив сам А. 6 серпня 1911 А. брав участь у маневрах Київ. військ. округу. На своєму дирижаблі з екіпажем у складі трьох осіб та запасом пального і баластом бл. 60 кг він швидко досяг вис. 1000 м. Однак потрапив у зу­стрічні пориви вітру, що при­звело до пере­боїв у роботі двигуна, а потім і до його зупинки. А. змушений був здійснити вільний політ та посадку за 120 км від Києва на Чернігівщині. Узимку 1911–12 А. модернізував першу модель дирижабля. Новий дирижабль «Київ» до серпня 1912 здійснив понад 150 польотів для пере­везе­н­ня пасажирів (усього бл. 200). У серед. вересня 1912 через зі­псований бензо­провід на дирижаблі сталася пожежа, і він був повністю зруйнований. Згодом А. при­ступив до роз­робки проекту дирижабля «Київ-2». 22 жовтня 1912 він демонстрував перед активом Київ. товариства повітроплава­н­ня модель гідродирижабля, роз­рахов. на 12 осіб, для рейсів між Києвом та Москвою. Гондола мала форму човна і могла спускатись на воду, щоб продовжувати свій шлях як корабель (проект не реалізовано). Пізніше А. ви­їздить до Німеч­чини, де рік працює на дирижаблебуд. верфі графа Ф. Цеп­пеліна. Повернувшись до Києва, за­ймався проектува­н­ням каркасних дирижаблів. Узагальнивши свій досвід роботи у Ф. Цеп­пеліна та консультуючись у листах із К. Ціолковським, А. за­стосував у своїх проектах цікаве тех. ріше­н­ня, яке дало змогу тривалий час дирижаблю працювати на одному й тому ж водню, не випускаючи його. Через початок 1-ї світової війни цей проект не реалізовано. 1921 рад. уряд доручив А. спроектувати дирижабль на 100 місць для регуляр. пере­везень пасажирів. Ця робота зайняла понад 2 р., і навесні 1924 було завершено роз­робле­н­ня проекту оригін. дирижабля жорсткої кон­струкції зі змінюваним обʼємом. Проект викликав велике зацікавле­н­ня у спеціалістів. Було вирішено побудувати дирижабль обʼємом 5000 м3. На­прикінці 1924 А. значно спрощує первіс. проект та організовує АТ з будівництва та екс­плуатації дирижаблів «Акопеда», що так і не роз­почало своєї діяльності, а згодом помер і А.