Анджейовський Юзефат

АНДЖЕ­ЙО́ВСЬКИЙ Юзефат (Andrzejowski Józefat; 27. 11. 1849, м. Кельце, Польща — 03. 10. 1939, Варшава, похов. у Брудні, Польща) — організатор польської освіти в Україні, громадський діяч. Закін. гімназію в Кельцах, стажувався у Швейцарії на студіях кераміки, після чого працював у кераміч. майстерні в Пжегожалах під Краковом. 1878 закрив своє під­приємство і пере­їхав до Києва, побл. якого заснував керамічну ф-ку, де 1881 власним коштом від­крив під­пільну польс. школу. В 1904 брав участь у таємному зʼ­їзді бл. 600 польс. вчителів, який від­бувся на квартирі дир. цукр. заводу Г. Здановського в м-ку Узин (нині місто Київ. обл.). Після офіц. до­зволу на діяльність польс. товариства «Освіта» (1906) очолював його до заборони 1908, водночас брав участь у роботі буд. комітету костелу св. Миколи в Києві. За участь у кон­спірат. роботі 1912 на 2 місяці увʼязнений до Лукʼянів. тюрми. 1914 засланий до Астрахані на 3 роки. 1917 повернувся до Києва, був обраний президентом Польс. Мацієжи шкільної і водночас кер. від­ділу освіти Польс. виконкому. Завдяки його діяльності в Україні 1917–18 зʼявилося 1300 польс. шкіл, з них 36 серед., 1256 початк. і 9 професійних, у яких на­вчалося 85 тис. дітей. Після загарба­н­ня України більшов. військами і закри­т­тя польс. шкіл від 1920 — робітник цегел. заводу у Межигірʼї, побл. Києва. 1921 пере­їздить до Варшави, де виконував обовʼязки секр. у Мацієжи шкільній, ка­значея і чл. правлі­н­ня Варшав. Червоного Хреста. Його діяльність сприяла пере­їзду до Польщі 1400 дітей.

Завантажити статтю