Андреєв Костянтин Олексійович

Визначення і загальна характеристика

АНДРЕ́ЄВ Костянтин Олексі­йович (14(26). 03. 1848, Москва — 29. 10. 1921, Олександріада, побл. Севастополя) — математик, засновник наукової школи проективно-геометричного напряму. Закін. 3-ю Моск. гімназію (1867) та матем. від­діл Моск. університету (1871) зі ступ. кандидата і був залишений на 2 р. для фах. удосконале­н­ня. За клопота­н­ням Д. Деларю й рекомендацією М. Бугаєва в грудні 1873 А. за­прошено на каф. чистої математики Харків. університету як приват-доцент для викла­да­н­ня заг. курсу аналіт. геометрії. 1875 у Харкові захистив магістер. дис. «О геометрическом образовании плоских кривых», а 1879 у Москві — докт. «О геометрических соответствиях в применении к во­просу о построении кривых линий», де роз­робив поня­т­тя проектора з числом вимірів вище трьох, що було тоді предметом суперечок серед математиків. А. зробив знач. внесок у заснува­н­ня багатовимір. геометрії, зокрема подав оригін. аксіоматичну побудову пʼятивимірного проектив. простору, довівши цим, що багатовимір. про­стір, як матем. поня­т­тя, не фікція, а надійний засіб для описува­н­ня реал. речей. Від 1879 А. — екс­траординар., а від 1885 — ординарний проф. У 1885–98 роботу в університеті по­єд­нував з викла­да­н­ням у Харків. технол. ін­ституті. 1884 А. обирають член-кореспондент С.-Петербур. АН та член-кореспондент Товариства фіз. та природничих наук у м. Бордо (Франція). А. — організатор Харків. матем. товариства, головою і ред. праць якого він був 1883–98. Роки життя в Харкові були для А. найбільш плідними, про що свідчать його листи до О. Ляпунова та В. Стеклова. У цей час були створені основні його праці з геометрії та деякі з матем. аналізу. У праці «Некоторые обобщения в во­просе о разложении определен­ного интеграла по формуле, предложен­ной П. Чебышевым» (1883) увів і за­стосував ви­значник одночасно й незалежно від Й.-П. Ґрам­ма («ви­значник Ґрам­ма»). А. першим написав курс аналіт. геометрії, що витримав 5 ви­дань. У грудні 1898 А. отримав зва­н­ня засл. проф. і був пере­ведений до Моск. університету, де працював до 1917. У 1905 і 1909 — декан університету, проте 1911 залишив посаду на знак протесту проти реакц. політики уряду. Одночасно був дир. Олександрів. комерц. училища (1899–1907), дир. Микол. жін. комерц. училища (1904–08) і викладав математику в Тех. училищі (1899–1902). Через хворобу змушений 1917 пере­їхати до Криму. У доробку А. є низка робіт з історії математики, зокрема дослідж. про В. Буняківського, В. Імшенецького, В. Цінґера, К. Штаудта, М. Шаля та ін.

Пр.: О таблицах смертности. Москва, 1871; Вывод одного общего свойства много­сторон­ников // Матем. сб. Москва, 1873. Т. 6; О построении поля относительно плоских геометрических кривых // Сообщ. и протоколы Харьков. матем. об-ва. 1879. Вып. 1; Об изложении начал проективной геометрии // Там само. 1880. Вып. 2; О многоугольниках Понселе (статья 1-я) // Там само. 1881. Вып. 2; О многоугольниках Понселе (статья 2-я) // Там само. 1884. Вып. 2; Высшая геометрия (лито­графич. курс лекций). Х., 1885; Основной курс аналитической геометрии. Х., 1888; изд. 5, 1909; Элементарная математика (лито­графич. курс лекций). Москва, 1900; Высшая алгебра (лито­графич. курс лекций). Москва, 1906; Из­бран­ные работы. Х., 1955.

Літ.: Синцов Д. М. К. А. Андреев (некролог) // Наука на Украине. К., 1922. № 3; Егоров Д. Ф. Кон­стантин Алексеевич Андреев (некролог) // Матем. сб. Москва, 1924. Т. 31, вып. 3–4; Глаголев А. А. Высшая синтетическая геометрия в трудах Н. Д. Блашмана, В. Я. Цигера и К. А. Андреева: Номогр. сб. Москва, 1951; Мандзюк А. И. О некоторых много­значных соответствиях в проективной геометрии // УМЖ. 1953. Т. 5, № 4; Гордевский Д. З. К. А. Андреев — выдающийся рус­ский геометр. Х., 1955; Черняев М. П. Кон­стантин Алексеевич Андреев как геометр // Историко-матем. ис­следования. Москва, 1956. Вып. 9.

К. Д. Хоменко

Завантажити статтю