Андреєв Костянтин Олексійович

АНДРЕ́ЄВ Костянтин Олексі­йович (14(26). 03. 1848, Москва — 29. 10. 1921, Олександріада, побл. Севастополя) — математик, засновник наукової школи проективно-геометричного напряму. Закін. 3-ю Моск. гімназію (1867) та матем. від­діл Моск. університету (1871) зі ступ. кандидата і був залишений на 2 р. для фах. удосконале­н­ня. За клопота­н­ням Д. Деларю й рекомендацією М. Бугаєва в грудні 1873 А. за­прошено на каф. чистої математики Харків. університету як приват-доцент для викла­да­н­ня заг. курсу аналіт. геометрії. 1875 у Харкові захистив магістер. дис. «О геометрическом образовании плоских кривых», а 1879 у Москві — докт. «О геометрических соответствиях в применении к во­просу о построении кривых линий», де роз­робив поня­т­тя проектора з числом вимірів вище трьох, що було тоді предметом суперечок серед математиків. А. зробив знач. внесок у заснува­н­ня багатовимір. геометрії, зокрема подав оригін. аксіоматичну побудову пʼятивимірного проектив. простору, довівши цим, що багатовимір. про­стір, як матем. поня­т­тя, не фікція, а надійний засіб для описува­н­ня реал. речей. Від 1879 А. — екс­траординар., а від 1885 — ординарний проф. У 1885–98 роботу в університеті по­єд­нував з викла­да­н­ням у Харків. технол. ін­ституті. 1884 А. обирають член-кореспондент С.-Петербур. АН та член-кореспондент Товариства фіз. та природничих наук у м. Бордо (Франція). А. — організатор Харків. матем. товариства, головою і ред. праць якого він був 1883–98. Роки життя в Харкові були для А. найбільш плідними, про що свідчать його листи до О. Ляпунова та В. Стеклова. У цей час були створені основні його праці з геометрії та деякі з матем. аналізу. У праці «Некоторые обобщения в во­просе о разложении определен­ного интеграла по формуле, предложен­ной П. Чебышевым» (1883) увів і за­стосував ви­значник одночасно й незалежно від Й.-П. Ґрам­ма («ви­значник Ґрам­ма»). А. першим написав курс аналіт. геометрії, що витримав 5 ви­дань. У грудні 1898 А. отримав зва­н­ня засл. проф. і був пере­ведений до Моск. університету, де працював до 1917. У 1905 і 1909 — декан університету, проте 1911 залишив посаду на знак протесту проти реакц. політики уряду. Одночасно був дир. Олександрів. комерц. училища (1899–1907), дир. Микол. жін. комерц. училища (1904–08) і викладав математику в Тех. училищі (1899–1902). Через хворобу змушений 1917 пере­їхати до Криму. У доробку А. є низка робіт з історії математики, зокрема дослідж. про В. Буняківського, В. Імшенецького, В. Цінґера, К. Штаудта, М. Шаля та ін.

Завантажити статтю