Андреєв Лев В’ячеславович
АНДРЕ́ЄВ Лев В’ячеславович (04. 08. 1929, м. Надєждинськ, нині Сєров Свердлов. обл., РФ — 07. 01. 2001, Дніпропетровськ) — механік. Доктор технічних наук (1967), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Премія РМ СРСР (1981). Державні нагороди СРСР. Закін. Казан. авіац. інститут (1953). У 1953–73 працював у Держ. КБ «Південне»: інж., ст. інж., нач. групи, нач. сектору; від 1973 — у Дніпроп. університеті: проф., завідувач кафедри, від 1994 — почес. проф. та (за сумісн.) пров. н. с. Держ. КБ «Південне». Теор.-експерим. дослідження стійкості тонкостінних систем при неоднорід. напруженні знайшли застосування у конструюванні спускних косміч. апаратів. На основі дослідж. явища резонансу в несучій здатності конструкцій залежно від характеру навантаження під керівництвом А. розроблено методи розрахунку та сформульовано критерії вичерпності несучої здатності конструкцій, що працюють в екстрем. умовах. Уперше поставлено проблему і досліджено дію на оболонки потужного лазер. випромінювання. Виконано цикл робіт у галузі динам. міцності у зв’язку з поведінкою об’єкта при високоінтенсивних зовн. впливах.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Материалоемкость и новая техника. Москва, 1978 (співавтор); В мире оболочек. Москва, 1986; Этюды об инженерном творчестве. Дн., 1989; Динамика тонкостенных конструкций с присоединенными массами. Москва, 1995 (співавтор); М. К. Янгель — главный конструктор ракетно-космических систем. К., 1996 (співавтор).