Андріцою Александру

АНДРІЦО́Ю Александру (Andrițoiu Alexandru; 08. 10. 1929, с. Вашкеу Біхорського пов. — 03. 10. 1996, Бухарест) — румунський поет, публіцист, пере­кладач. Державна премія Румунії (1953). Навч. у Клузькому університеті, закін. літ. школу ім. М. Емінеску в Бухаресті (1951). Працював у ред. часописів «Contemporanul» («Сучасник»), «Luceafărul» («Лучафер»), «Gazeta literară» («Літературна газета»), «Viața militară» («Військове життя»), у дит. журналах. Був відп. редактором ж. «Familia» («Сімʼя»). 1949 дебютував в обл. г. «Lupta Ardealului» («Боротьба Ардялу»), видав окрему зб. віршів «In Ţara moților se face ziuă» («В країні моців на­стає день»). Зарекомендував себе як спадкоємець пафосу О. Ґоги та М. Бенюка. Його утверджув. поезія, сповнена врівноваж. інтенсивності та чутливості, оспівує насамперед вихідців з Ардялу. На­ступні зб. «Dragoste şi ură» («Любов і ненависть», 1957), «Porțile de aur» («Золоті ворота»), «Deceniul primăverii» («Десятилі­т­тя весни», обидві — 1958), «Cartea de lângă inimă» («Книга біля серця», 1959), «File de cronică» («Сторінки хроніки», 1962) — гімни-прославля­н­ня земляків, твори, по­значені поет. напругою і винахідливістю римува­н­ня. Вірші зі зб. «Constelația lirei» («Сузірʼя ліри», 1963), «Vârful cu dor» («Вершина бажань», 1964), внаслідок зосередже­н­ня А. над формою поезії й сутністю творця, стали класичними поетич. зразками. У зб. «Simetrii» («Симетрії», 1970), «Euritmii» («Евритмії», 1972), «Aur» («Золото»), «Pe drumul meu» («Моїм шляхом», обидві — 1974), написаних муз. роз­міреними віршами, спів­звуч. з поезією Й. Мінулеску, А. оспівує люд. пере­жива­н­ня. Як антиейфорична запорука в них присутні акценти самоіронії. Твори А. пере­кладено франц., угор. мовами. Автор публіцист. кн. «Curcubeu peste Carpați» («Райдуга через Карпати», 1987), «Prin Ţara dimineților liniştite» («Країною тихих ранків», 1989). Усі твори ви­дано в Бухаресті. Упорядкував і пере­клав зб. віршів Й. Уткіна (1959), Н. Зідарова (1971), Р.-М. Рільке (1984), І. Хорвата (1988); добірки лат. (1964), грец. (1968), антології французькомовної канад. (1976), класичної й сучасної вʼєтнам. (1980), китай. (1990) поезії (одноосібно і в спів­авт.). Пере­клав кілька віршів П. Тичини, М. Рильського, А. Малишка, О. Масикевича; опублікував ста­т­тю про Т. Шевченка в ж. «Veac nou» («Новий вік», 1959, № 9). Укр. мовою окремі вірші А. пере­клав А. Мʼястківський, а в Румунії — С. Ткачук, М. Михайлюк, М. Корсюк, друкуючи їх в україномовній г. «Новий вік» (після 1989 «Вільне слово») і ж. «Наш голос».