АНДРІ́ЧИК Юрай (Andričík Juraj; 28. 04. 1937, м. Бежовце, Сх. Словач­чина — 29. 01. 2017, м. Кошиці, Словач­чина) — словацький поет і пере­кладач. Закінчив Вищу школу російської мови й літератури в Празі (1960). Працював учителем. Від 1983 — редактор літературно-драматичної редакції Словацького радіо в м. Кошиці. Автор зб. поезій «Vstupovanie na zem» («Вступа­н­ня на землю», 1970) та тематично багатої інтимними мотивами й рефлексами зб. «Neznelé spoluhlásky» («Глухі приголосні», 1973; обидві — Кошиці). У зб. «Hryzoviska» («Гризовиська», 1985) пере­важають сусп. про­блеми, конфлікти сьогоде­н­ня. Дитячі твори — це невеликі прозові зб. «Plamienok» («Вогник», 1976) та «Cesta za slnieèkom» («Шлях за сонечком», 1986; усі — Братислава). Ви­ступає як пере­кладач зі словʼянських літератур (чес., білорус., рос., польс. й укр.). Пере­клав ви­бране з поезій М. Рильського («Бабине літо», 1979), Б. Олійника («Заклина­н­ня вогню», 1982 — спільно з Л. Фельдеком і Я. Маєрником) і В. Коротича («Дзеркало», 1983 — спільно з Л. Фельдеком, М. Гевеші й В. Кондротом), цикли поезій В. Коржа, Л. Костенко, Б. Нечерди, Р. Лубківського, С. Ру­данського та деяких творів майже всіх повоєн­них авторів української літератури; з українських прозаїків — Є. Гуцала «Сутінки» (1974), Д. Ткача «Ми з гуртожитку» (1975), В. Стефаника «Новина» (1976 — зб. оповідань), О. Гончара «Прапороносці» (1976) і «Берег любові» (1978), В. Шевчука «Жовте листя в липні» (1977), М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (1981), Г. Хоткевича «Камʼяне серце» (1981), О. Довженка «Зачарована Десна» (1984 — спільно з Й. Марушяком та І. Пестременком), В. Нестайка «Пригоди журавлика» (1984) та ін. Словацькою мовою пере­кладав твори майже всіх українських прозаїків і поетів Словач­чини в різних антологіях та окремих ви­да­н­нях.