Андрусів Стефанія Миколаївна
АНДРУ́СІВ Стефанія Миколаївна (26. 11. 1946, с. Ріпчиці Медениц. р-ну Дрогобиц. обл., нині Дрогобиц. р-ну Львів. обл. — 11. 08. 2018, Львів) — літературознавець, культуролог, літературний критик. Доктор філологічних наук (1996). Член НСПУ (1988). Закін. Львівський університет (1970). Працювала н. с. у Львів. картин. галереї, викл. укр. літ-ри у Львів. с.-г. інституті, українознавства — у Люблін. університеті (Польща). Перебувала на наук. роботі у Львів. відділ. Інституту літ-ри НАНУ. Нині викладає теорію та історію культури у Львів. університеті. Досліджувала проблеми нац. ідентичності, зокрема в зх. укр. літературі 30-х рр. 20 ст., «галицький феномен» у культурі, тенденції сучас. прози, культур. свідомості українців тощо. Брала участь у написанні «Історії української літератури 20 ст.» у 2-х кн. (К., 1995), кн. «Подорож без кінця» та «Література і сучасність» (обидві — Київ, 1986). Автор невидрук. твору «Роман Іваничук. Нарис творчості».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Модус національної ідентичності: львівський текст 30-х років ХХ ст. Т., 2000.
Рекомендована література
- Тарнашинська Л. Код любові Стефанії Андрусів. Замість штрихів до портрета // ЛУ. 1997, 6 лют.
Завантажити статтю
Людина 
