Аніматизм
АНІМАТИ́ЗМ (від лат. animatus — одушевлений, одухотворений, живий) — віра в загальну, безособову одухотвореність природи без виділення окремих конкретних духів чи божеств. Термін «А.» запровадив англ. антрополог Р. Маретт, протиставивши його анімізмові, тобто вірі в нематеріальні істоти (душі та духи), що Е. Тейлор, Г. Спенсер та ін. трактували як початк. стадію релігії. Нагромаджений наприкінці 19 — поч. 20 ст. дослідниками примітивних суспільств фактологіч. матеріал певною мірою свідчив на користь А. Виявилось, що процесу дуалізації світу, поділу його на природне і надприродне, мирське і священне, дозволене і заборонене, передував період, коли людина установлювала спільність між собою та об’єктами природи — тваринами, рослинами, мінералами тощо, яких вона наділяла життям, подібним до свого. Первісна людина вірила у можливість спілкування з ними, як з люд. істотами, що мають волю та бажання, перебувають у певних сусп. взаєминах. Однак на початк. стадіях вона не намагалася відділити одухотворену основу від самого об’єкта, оскільки у її свідомості ще не відбулося відділення власного тіла від душі. Для неї остання була такою ж матеріальною, як і тіло. З погляду реліг. метафізики, як зауважує франц. філософ і соціолог М. Ґюйо, весь світ мислився нагромадженням живих тіл. Первісна людина не усвідомлювала походження різних чуттєвих якостей, які вона наївно приписувала самим речам. Віру в безособову, анонімну, всюди існуючу силу, що оживотворює природу, Р. Маретт у своїй кн. «Threshold of Religion» («Зоря релігії», 1909) визначає як початк. стадію релігії. А. разом з ін. преанімістич. теоріями, зокрема концепцією Дж. Фрейзера, викладеною в капіт. праці «The Golden Bough» («Золота гілка», 1890–1915), де обстоює думку, що анімізмові передував вік магії, або положеннями Л. Леві-Брюля (див. Анімізм) про первісний дологічний містицизм, — збагатили уяву про початк. засади реліг. вірувань, показуючи також недосконалість анімістич. теорії, яка обійшла увагою питання про форми тілесної душі, разом з пов’язаними з цим чародійськими обрядами, що є такими ж або навіть давнішими ніж А. Слід відрізняти А. від того напрямку в філософії природи, який позначають терміном «панпсихізм», хоча між ними існує очевидна спорідненість (див. Панпсихізм).
Рекомендована література
- Клингер В. Животное в античном и современном суеверии. К., 1909;
- Вундт В. Миф и религия / Пер. с нем. С.-Петербург, 1912;
- Штернберг Л. Я. Первобытная религия в свете этнографии. Ленинград, 1936;
- Токарев С. А. Ранние формы религии и их развитие. Москва, 1964;
- Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. Лц., 1997;
- Борейко В. Е. Экологические традиции, поверья, религиозные воззренья славянских и других народов: В 2 т. К., 1996;
- 1998.
Завантажити статтю
