Ансамбль в архітектурі

АНСА́МБЛЬ В АРХІТЕКТУ́РІ  — гармонійна єд­ність архітектурних споруд у певному просторовому середовищі (май­дан, вулиця тощо), яка від­повід­ає певному художньо-композиційному задумові. Роз­різняють архіт., містобуд. та істор. ансамблі. Необхідні умови для створе­н­ня А. в а. — узгодженість мас­штабу, пропорц. і метроритмічних від­ношень обʼєктів-елементів ансамблю, спів­від­ноше­н­ня гол. і другорядних елементів та їх взаємозвʼязок, викори­ста­н­ня особливостей ландшафту й природ. середовища, а також засобів декор. мистецтва. Основою будь-якого А. в а. є функціонал. взаємозвʼязок і художня єд­ність споруд — складових частин ансамблю. Нерідко ансамблем називають групу близько роз­ташованих одна від одної споруд, обʼ­єд­наних спільною композицією і архіт.-стильовим ріше­н­ням. А. в а. може складатися протягом тривалого істор. періоду, коли забудова реконструюється або доповнюється новими спорудами, роз­виваючи первісну архіт. ідею (напр., замок у Камʼянці-Подільському, 11–18 ст.; Бернардинський монастир у Львові, 1600; садиба у с. Шарівка, нині смт Богодухів. р-ну Харків. обл., 19 ст.) або шляхом одночасного будівництва всіх обʼєктів ансамблю в одному архіт. стилі (напр., палац у м. Тульчин Вінн. обл., 1797; будинок Держ­прому у Харкові, 1925–29). Ансамбль містобудівний (А. м.) є частиною архіт. середовища, яке охоплює будівлі, площі, вулиці, паркову зону, природ. ландшафт, обʼ­єд­нані в єдину архіт. композицію. Гармонійне по­єд­на­н­ня природ. і штуч. просторових форм А. м. досягається через складну систему функціонал., планувал., композицій., стильових, семантич. та ін. звʼязків. До А. м. може входити один або кілька А. в а. (житл. масиви, пром. та паркові зони тощо). Окремі елементи А. м. змінюються у часі, при цьому заг. композиційні звʼязки, ви­значені природ. і соц. умовами, лишаються стабільними, що є прикмет. рисою такого ансамблю. Ансамбль історичний (А. і.) — це група обʼєктів забудови, що склалася історично, і у своїй сукупності становить архіт., містобуд., істор., етногр. та ін. цін­ність і потребує повного збереже­н­ня. До А. і. належать істор. центри міст із забудовою, яка добре збереглася, і планувал. системою, а також фортеці, монастирі, стародавні маєтки, палаци тощо. Серед А. і. в Україні заг.-нац. та між­нар. на­дба­н­ням є ансамбль Софій. монастиря (11–19 ст.), Києво-Печер. лаври (11–20 ст.), Михайлів. Золотоверхого монастиря (засн. у 12 ст., зруйнований 1934–36, від­будований 1997–2000) та ін.

Завантажити статтю